Радуйся, сило Божа, що полки демонів проганяє і кайдани в'язниць руйнує; радуйся, спадкоємцю благодаті апостольської, що від кайданів тайнодійственно нас звільняєш.
Радуйся, бо Захід і Схід з братом твоїм богомудрим, ради проповіді Слова Божого, жеребом ти розділив; радуйся, бо в місті Синопі невіра юдеїв силою чудес твоїх викрилася.
Радуйся, бо там безбожниками Христа ради побитий був ти; радуйся, бо від Самого Господа, Який тобі явився, зцілення ран ти отримав.
Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.
КОНДАК 5
Удруге повертаючись у святе місто, щоб разом з апостолами п'ятдесятий день святкувати там, удруге знову пішов ти від святого Сіону, щоб Христа проповідувати вселенній, перший раз з Іоанном, наперсником Господнім, потім же з Симоном Кананітом і Матфеєм, який жеребом назнаменований був на апостола, і всі межі Асїї і Понту обійшов ти, словом спасіння всіх просвіщаючи, щоб Богу співали: алилуя.
ІКОС 5
Від моря Галілейського до Понту Евксинського апостольські сіті твої простягнулися, і, все навколо примор'я оголосивши благовістям своїм, направився ти, Первозванний, і в країни Скіфії, хрест Христів усюди поставляючи на знамення нашого спасіння. Заради цього і ми, як і ті народи, слухаючи благовістя твоє і згадуючи подвиги твої, взиваємо:
Радуйся, бо ти в Нікеї лютих розбійників приборкав і лютого дракона умертвив; радуйся, бо хрест Христів посеред міста цього поставив, ніби Предтечею ставши двічі зібраних там отців богоносних.
Радуйся, бо в Асії і Понті завдяки тобі світло Христове засяяло; радуйся, бо апостольський жезл твій передгір'ю Кавказу відкрив двері для світла Христового.
Радуйся, ним же морок кіммерійський просвітився; радуйся, ним же вселенна потоками води живої напоїлася.
Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.
КОНДАК 6
Бурею пристрастей охоплені і, як води океану, схвильовані племена людей, які не знали Бога істинного, привів ти, апостоле, до тихого пристановища Христового, і їхні серця, як старий човен, невірою схвильований, на якорі віри православної утвердив ти. Тому і ми, як чада православної віри, вдячним серцем і вдячними вустами взиваємо до Бога: алилуя
ІКОС 6
На горі Єлеонській Божественного Вчителя твого колись з іншими апостолами запитав ти, Андрію: "Скажи нам, яке є знамення пришестя Твого?" На горах же Київських, будучи органом благодаті Духа Святого, ти провістив майбутню славу міста цього; ми ж, сподобившись передреченої цієї милості, розчулено взиваємо до тебе:
Радуйся, бо з гори Сіону закон нам євангельський приніс ти; радуйся, бо по водах Борисфену як апостол Божий ти до нас прийшов.
Радуйся, бо благодать Йорданову, ради хрещення нашого, річці Дніпру ти дарував; радуйся, бо на горах Київських Хрест нашого спасіння ти поставив.
Радуйся, ним же велике вилиття благодаті Божої тут передбачив; радуйся, ним же бути тут місту великому і церков безлічі передрік.
Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.
КОНДАК 7
Нині, на сповнення твого пророчого голосу, храм преславний красується на місці, де не суще як суще передбачив ти за даром Духа Святого; навкруги ж нього град великий з церквами золотоверхими про істину слів твоїх свідчить, йому ж і донині ти, яко з небесної кафедри, мир благовістиш. Тому і ми, сповнення богонатхненних слів твоїх бачачи, величним голосом взиваємо до Бога: алилуя.
ІКОС 7
Від світлоносної зорі, Первозванного апостола, світло боговідання прийнявши, свята Ольга засяяла для Руської землі, яко денниця нашого спасіння, ведучи слідом за собою, як світлосяйне світило, онука свого Володимира, просвітителя всієї Руської землі. Тому і ми, звівши очі наші до тебе, Андрію богомудрий, як до першого благовісника нашого спасіння, приносимо тобі такі похвальні пісні:
Радуйся, бо денниці нашого спасіння, Ользі святій, даровано світло Божественного пізнання; радуйся, бо її благій вірі відкрилося Христове Царство.
Радуйся, бо благословенням твоїм преславне світило від цієї денниці нам дароване; радуйся, бо за твоїм апостольським передвіщенням рівноапостольний князь нам явився.
Радуйся, бо тобою царство земне святого Володимира до Небесного приєдналося; радуйся, бо Дніпро і Почайна, ріки Київські, спасительною купіллю нам стали.
Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.
КОНДАК 8
Проповідують преславного міста Києва і всієї Руської землі пастирі і пасомі пам'ять про діяння твої, богомудрий Андрію апостоле; в надрах печер нетлінно спочиваючи, угодники Божі, з Антонієм і Феодосієм, невмовкними вустами, мов живі, славу твою у віках і родах виголошують, бо тобою поставлений тут Хрест яко ряснолисте дерево виросло, щоб принести нам плоди благочестя і святині. Ми ж, наче райського саду твого пташенята духовні, тобою навчені співати Богу: алилуя.