Ікос 12
Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати:
Радуйся, скиніє Бога Слова; радуйся, свята над святими.
Радуйся, ковчеже, позолочений Духом; радуйся, скарбнице життя невичерпна.
Радуйся, дорогоцінний вінче царів побожних; радуйся, чесна похвало ієреїв боголюбивих.
Радуйся, стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима стіно.
Радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги.
Радуйся, тіла мого зцілення; радуйся, душі моєї спасіння.
Радуйся, Невісто Неневісна.
Кондак 13
О всехвальна Мати, що народила Найсвятіше Слово! Прийми нині наше приношення і від усякої напасті позбав усіх і від майбутньої муки спаси тих, що співають Тобі: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Ікос 1
Ангел предстоятель з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся». І з безплотним голосом бачачи Твоє втілення, Господи, здивувався й стояв, взиваючи до Богородиці:
Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне.
Радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення.
Радуйся, висото, для помислів людських неприступна; радуйся, глибино, для ангельських очей неоглядна.
Радуйся, Престоле царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить.
Радуйся, зоре, що сонце попереджає; радуйся, утробо Божого втілення.
Радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.
Радуйся, Невісто Неневісна.
Кондак 1
Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати:
Радуйся, Невісто Неневісна.
Молитва до Пресвятої Богородиці
О Пресвята Владичице Богородице! Зі страхом і любов’ю припадаючи до чесної ікони Твоєї, молимося Тобі: не відверни лиця Твого від нас, що вдаємося до Тебе; ублагай, Мати милосердна, Сина Твого, Бога нашого, Господа Ісуса Христа, щоб у мирі охоронив землю і Церкву нашу святу зберіг непорушною від зневіри, єресей і розколів; визволи всіх, що з вірою моляться Тобі, від гріха, від підступів ворожих, від усякої спокуси, скорбот, біди й печалі сердечної, подай чистоту думок, виправлення життя грішного й прощення гріхів, щоб усі ми вдячно, прославляючи велич Твою, сподобилися Царства Небесного й там з усіма святими прославляли пречисте й величне ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Акафіст Успінню Пресвятої Богородиці
Кондак 1
Обраній від усіх родів Божій Матері і Цариці, Яка підноситься від землі на небеса, благоговійний спів за пречисте Твоє успіння приносимо, раби Твої, Богородице. Ти ж, що маєш перемогу над смертю, від усяких нас смертоносних бід визволи, щоб ми взивали до Тебе:
Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти.
Ікос 1
Ангел предстоятель був посланий сказати Богородиці про відходження Її на небеса; він наперед сповістив про пришестя до неї Сина Її і Бога, і, світло перед Нею сяючи і стоячи, взивав так:
Радуйся, Мати Царева, сповнена благодаті; радуйся, небесна Царице, Мати Бога і Господа неба і землі.
Радуйся, наперед вшанована величчю пришестя до Тебе Сина Твого і Бога; радуйся, звеличена сповіщенням Твого відходу до Сина.
Радуйся, від усіх родів Богом обрана; радуйся, святе вмістилище Слова Божого.
Радуйся, сповнення пророцтва пророків; радуйся, апостолів пречесний вінцю.
Радуйся, царів доброто і державо; радуйся, святителів прикрасо і священиків похвало.
Радуйся, богомудрих ченців піднесення до горнього Царства; радуйся, бо Ти відкриваєш райські двері християнському роду, який завжди Тебе ублажає.
Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти.
Кондак 2
Побачивши собор апостолів, що всесильним порухом від усіх країв землі на хмарах прибули до всечесного Твого, Всенепорочна, успіння, священноначальники Діонисій, небесний таїнник, Єрофей дивний і Тимофій з боговеличною шаною священства співали Богові: алилуя.
Ікос 2
Розумне все творіння, ангельське старійше чиноначаліє прийшли зі своїм Царем, Який у Свої життєдайні руки прийняв душу Матері Своєї; теплий же вірою Петро з великими сльозами промовляв до Неї, взиваючи:
Радуйся, Мати Творця світу, бо Ти на небеса сходиш; радуйся, просторіша за небеса, бо Ти вище небес підносишся.