Радуйся, у святу лавру Твою вірних на молитву Ти знову закликаєш; радуйся, і невірних тут поклонитися православній святині Ти навчаєш.
Радуйся, бо Тебе праведники і праведниці постійно оспівують; радуйся, до неї і падші в покаянні приходять.
Радуйся, відступників до віри навернення; радуйся, обманутих до світла істини піднесення.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 8
Дивне чудо бачимо на Тобі, Богомати, бо як тілесні недуги цілуванням ікони Твоєї і водою почаївською окропленням зцілюються, так і душевні пристрасті баченням святині Твоєї відганяються, віра утверджується, і серця наші розчуленням наповнюються тих, хто співає Богу: алилуя.
Ікос 8
Весь я, недостойний, гріхами наповнився, до мирського життя вдався і до спасіння свого став байдужим, однак на святу ікону Твою, Владичице, дивлячись і бачачи просвіщення безлічі людей, які сюди приходять, знову на путь спасіння повертаюся і в радості серця оспівую Тебе так:
Радуйся, чистоти скарбнице; радуйся, милостей безодне.
Радуйся, до Сина Твого моління за вірних Ти завжди приносиш; радуйся, бо Ти моління грішних не відкидаєш.
Радуйся, бо Тобою багато хто гріховного відчаю позбавляється; радуйся, бо ті, хто закликає ім’я Твоє, від падіння дивно піднялися.
Радуйся, бо Тобою єресь іконоборча у вселенній посоромилася; радуйся, бо через Тебе істинна віра Волинському краю повернулася.
Радуйся, бо Ти на подвиг цнотливості душі закликаєш; радуйся, бо Ти навчаєш прощати обра́зи.
Радуйся, сердець наших зворушення; радуйся, душ наших уповання.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 9
Всяке відступництво і єретичну оману народу Волинського краю, який покаявся, Ти, Владичице, відпустила і знову джерело зцілень від чудотворної ікони Твоєї, від стопи Твоєї на горі Почаївській у православній лаврі Твоїй Ти людям відкрила, тільки якщо вони приносять Богу покаяння у своїх гріхах і у Твоїй помочі не мають сумніву, взиваючи до Нього: алилуя.
Ікос 9
Красномовцями Твоєї слави, Владичице, явилися сліпі й кульгаві, які отримали зцілення від Твоєї ікони, православним людям поверненої; вони напоумили і одну єретичну жінку хвору закликати Тебе на поміч і після зцілення істинну віру сповідати і поцілувати ікону, нас же взивати до Тебе так:
Радуйся, Царя Небесного ублагання; радуйся, земнородних постійне заступництво.
Радуйся, від лютеранської омани одну жінку через зцілення Ти відвернула; радуйся, Ти упевнила в істині православ’я всіх людей.
Радуйся, бо Тобою православні люди багаторазові агарянські зваблювання перемагали; радуйся, бо Тобою ті, що були спокушені латинянами, знову православну віру прославили.
Радуйся, бо до чудотворної ікони всі вірні молитовно очі піднімають; радуйся, її і ті, що моляться за упокоєння померлих, на поміч закликають.
Радуйся, бо Ти і тим, що приходять до Тебе в недолі, допомагаєш; радуйся, бо тим, що терплять всілякі злі обставини, кріпкість даруєш.
Радуйся, христолюбивому воїнству на війні допомого; радуйся, тих, хто бореться з демонами, блага наставнице.
Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.
Кондак 10
Бажаючи спасти одну просту старицю, яка була засліплена латинством і мала малу онуку, православ’ям просвічену, а тілесними очима засліплену, Пресвята Богородиця обом вклала благе бажання, щоб вони поклонилися на горі Почаївській чудотворному образу, і там зразу ж сліпу отроковицю чудесно зцілила, а старицю сповідати православну віру навчила, взиваючи Богу: алилуя.
Ікос 10
Стіна нерушима істинної віри явилася Ти, Владичице, бо як нечестиві єретики вперто відвернулися від прославлення Тебе як істинної Богородиці, так православні твердо перебувають у вірі Твоїй і ніколи не перестають звертатися до Тебе з молитвами, і тому не приймають у вуха свої єретичних слів, але вдячним серцем прославляють Тебе, промовляючи:
Радуйся, християн відрадо і втіхо; радуйся, ангельських чинів славо і похвало.
Радуйся, від облесливих слів єретиків ти нас відвертаєш; радуйся, бо Ти розум наш підносиш до Бога, щоб ми пам’ятали про Твої милості.
Радуйся, бо Ти апостолів на успіння Твоє на повітряних хмарах покликала; радуйся, і грішних людей у той день на гору Почаївську тисячі тисяч кожного літа збираєш.
Радуйся, заради Неї християни труднощі доро́ги, як солодкий спокій, сприймають; радуйся, бо і ліниві заради Неї намагаються їм уподібнюватися.
Радуйся, бо Ти благодаттю Твоєю допомагаєш ченцям мирські насолоди забути; радуйся, бо Ти грізними сновидіннями устрашаєш тих, хто озирається назад.