Кондак 11
Де ти, жало смерті, де морок і страх твій, що був раніше? Віднині ти бажана, бо нерозлучно з’єднуєш з Богом. Великий спокій суботства таємничого. Бажання маю померти і бути з Христом, взиває апостол. Тому і ми, дивлячись на смерть як на стежку до вічного життя, взиваємо: алилуя.
Ікос 11
Воскреснуть мертві, і встануть сущі у гробах, і звеселяться ті, що живуть на землі, бо повстануть тіла духовні, світло прославлені, нетлінні. Кістки сухі, слухайте слово Господнє: «Ось я введу в вас дух життя, і дам на вас жили, і одягну на вас плоть, і простягну по вас шкіру».
Повстаньте із давно минулих часів викуплені кров’ю Сина Божого, оживлені смертю Його, засяяло бо на нас світло Воскресіння.
Відкрий їм, Господи, нині всю безодню досконалостей Твоїх. Ти сяяв їм світлом сонця і місяця, нехай побачать вони і славу променесяйних ликів ангельських.
Ти насолоджував їх величчю світил Небесних сходу і заходу, нехай же побачать вони і світло невечірнє Твого Божества.
Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.
Кондак 12
Плоть і кров Царства Божого не успадкують, поки живемо у плоті — відлучені від Христа. Якщо ж помремо, то оживемо для вічності. Подобає бо нашому тлінному тілу одягнутися в нетлінне і мертвому цьому засяяти безсмертям, щоб у світлі невечірньому дня співати: алилуя.
Ікос 12
Чекаємо зустрічі з Господом, чекаємо ясної зорі Воскресіння, чекаємо пробудження із гробів родичів наших і знайомих і оживлення тих, що померли у величній красі життя. І торжествуємо грядуще Преображення всього творіння і до Оновителя нашого взиваємо:
Господи, Ти сотворив світ для торжества радості і добра, нас підняв із глибини гріховної до святості; дай померлим царювати посеред нового буття, нехай вони засяють, як світила на Небі, у день слави їхньої.
Нехай буде для них Агнець Божественний світлом невечірнім.
Дай, Господи, і нам святкувати з ними Пасху нетлінну. З’єднай померлих і живих у нескінченній радості.
Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.
Кондак 13
О Премилосердний Отче безначальний, що усім хочеш спасіння, Ти Сина послав до загиблих і вилив Духа Животворчого! Помилуй, прости і спаси рідних і близьких для нас померлих і всіх відвіку спочилих і заступництвом їх відвідай нас, щоб разом з ними ми взивали до Тебе, Спасителя Бога, пісню перемоги: алилуя.
Цей кондак читаться тричі, Після цього знову чи-таються перший ікос і перший кондак.
Ікос 1
Адама упалого і весь рід людський від вічної загибелі спасаючи, Ти, Благий, послав у світ Сина Твого, щоб Хрестом і Воскресінням Його і нам засяяло вічне життя. На безмежне Твоє милосердя уповаючи, чекаємо нетлінного Царства слави Твоєї, спочилим дарувати його просимо і молимося Тобі:
Звесели, Господи, душі, втомлені житейськими бурями, щоб вони забули скорботи і зітхання земні.
Почуй їх, Господи, на лоні Твоєму, як мати дітей своїх, і скажи їм: прощаються вам гріхи ваші.
Прийми їх, Господи, у блаженне і тихе пристановище Твоє, щоб вони зраділи у божественній славі Твоїй.
Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.
Кондак 1
Незбагненним промислом для вічного блага світ готуючи, людям час і образ кончини Ти, Господи, визначив; прости всім відвіку спочилим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла і радування, поспіши відкрити їм обійми Отчі і почуй нас, що звершуємо їх пам’ять і співаємо:
Господи, Любове Невимовна, пом’яни спочилих рабів Твоїх.
Молитва за померлих
Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світу Твоєму дарував! Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх: святійших патріархів, первосвященних митрополитів, архієпископів і єпис-копів, що у священничому, церковному і чернечому чині Тобі послужили; будівничих святого храму цього, православних праотців, отців, братів і сестер наших, що тут лежать і всюди; вождів і воїнів, що за віру і вітчизну життя своє поклали, вірних убієнних в міжусобицях, утоплих, згорілих, на морозі замерзлих, роздертих звірами, від голоду померлих, без покаяння несподівано померлих і тих, що не встигли примиритися з Церквою і зі своїми ворогами; самогубців, позбавлених розуму, всіх, що заповідали нам молитися, і вірних, що християнського поховання були позбавлені, у місті світлому, у місті квітучому, у місті спокою, де немає ні хвороб, ні печалі, ні зітхання. Всякий гріх, вчинений ними словом, чи ділом, чи думкою, як благий Чоловіколюбець Бог прости, бо немає людини, яка б жила і не згрішила, Ти бо єдиний без гріха, правда Твоя — правда повіки, і слово Твоє — істина. Бо Ти є Воскресіння, життя і спокій спочилих рабів твоїх (імена) , Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.