Хати дали незакінчені. Я пішов до сусіда, щоб перезимувати перший рік. Мазали, а вже брався мороз. Затопили в грубі, а воно не висохло, вся хата цвісти почала. Вода в хаті у відрі замерзала. Місцеві казали: ви тут довго не будете, вертайтесь у Польщу. Якби нас тоді пустили, ми би усі вернулися. Тут дуже бідно люди жили за Сталіна.
Федора Космик, 1922 p., Гошовець
Робили тут за трудодні. По 300 грамів зерна давали за 1 трудодень. Корови наші тут похворіли і їх поздавали. Наші корови на Донеччині не витримують, бо спека велика.
Ганна Сирко, 1926 р.н., Дверничок
Першої зими з Хмеля і Дверничка вмерло не один і не два десятки старих людей. Хати були з землі, клали вальки,а ті вальки були вогкі. Палити не було чим, щоб підсушити хати. Люди дихали тою вологою і не витримували. Худобу тримали переважно у сараях, які збивали з дощок, привезених з дому. Дитину я народила в Миколаївці в соломі. Акушерка дивувалася: в соломі, в такому холоді, і дитина здорова!
Михайло Стефа-нишин, 1931 р.н.,
fOflO&HC АРМ8ИЕ >ТР»ЯЛ1ННЯ ГРИ «А&ИЄП ГЛИСТР1В »ХІ*АІНИ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ЛЬВІВСЬКО! ОБЛАСТІ
.. Я*» te*. 74 »>■?».
Жолобок
Ліс, який ми вдома заготовляли, не пішов на наші хати.
Г “1 Sfatyfcy* 'З’-Р
Начальство розпорядилося колгоспні сараї поставити.
|
ЭЛик<ов»м» Mfagaafeąr /S. *— |
|---|
 |
|
_~v~ |
У травні забрали мене і ровесників хати будувати.
Усього 28 чоловік з Жолобка. Жили ми у старій школі. Так по черзі усіх людей привозили, а хат готових ще не було.
| *c. &>/1СС~тем*.0 /г no- г*ок*<c— «•> Sroo я-4ім (осч£юші «*«• Mc«*a«c.a-*, д^-v- f£si._ | |||
|---|---|---|---|
| r/e/*iO^Y- | |||
| ~AG_ - Y6/S | |||
| - 3*£ff , or- 7*, *0. ъ*- |
Йосип Слутий,
1920 р.н., Задвір'я (Мочари)
|
^" ЛЬ |
|---|
 |
В 60-ті роки рибгосп почав ставки робити. Затопили 8 хат, в яких жили наші люди, щоб зробити ставок. Дали тим людям цеглу і кажуть: знову будуйся.
__
eiryw^sa ЙЛШиги».
Іван Голубець, 1923 р.н., Коросно
Хати нам ставили саманні. Саман — то така цегла з соломи і болота. Першої зими нас було 9 в одній хаті. Сходилися одні до других. Взимку немає чим палити, хіба що кураєм. А влітку — спека, наші люди до такого не звикли.
Іван Пуняк, 1916 р.н., Коросно
Хати будували тільки за визначеним планом. Ні більшу, ні меншу. Хоч десятеро дітей в хаті, ніхто тобі більшої не поставить.
Микола Василишин, 1931 р.н., Коросно
Будинки будували з саману. Заливали у форми десь ЗО на 15 сантиметрів жовту глину з соломою, а тоді сушили. Хати були 8 на 5 метрів в Октябрі. А далі люди самі добудовували собі стайні, комори.
Ірина Гентіш, 1925 р.н., Коросно
Казали, що ключі від хат дадуть. Дали підйомні гроші на главу сім'ї і на кожного члена сім'ї, але на ті гроші особливо не розживешся. Щоб ту хату спорядити, треба було ще вкласти труду і грошей немало.
Катерина Вицівська, 1900 р.н., Кривка
Жили спочатку на квартирах. Потім збудували нам хати. Ми робили — з нас вираховували гроші за ті хати. А за ті, котрі залишили, нам гроші заплатили. Правда, платили за наші хати у Кривці мало,а тут треба було заплатити багато,хоч хати були не дуже...
Федір Ципеняк, 1923 р.н., Кривка
Везли нас баржею по Дніпру. Поселили на квартиру в Малих Гирлах,бо хат ще не було. Мати накопала молодої картоплі,як ми їхали. І слава Богу, хоч тієї трохи мали.
Іван Пагулич, 1927 р.н., Літовищі
По 5 тисяч платили за меншу хату. А моєму татові дали в Дуд-чанах більшу, бо у нас була велика сім'я. То за більшу хату тато платив 10 тисяч рублів. Хати не були з такого лісу,як у нас. У мого сусіда, наприклад, була хата з матеріалу з курної хати, все таке чорне було, задимлене, як будували. Звідкілясь той старий матеріал привезли і таке него дне для наших людей виділили.