Депутатський запит Романа Зварича у справі звернення Дарії Петречко, 2004
12 листопада 2004 р. №592
Прем’єр-міністрові України
В.Януковичу
Міністрові праці і соціальної політики
Папіеву М.М.
Депутатський запит Щодо забезпечення належного виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту».
До мене, як до народного депутата України, оораного від на-двірнянського виборчого округу № 90 звернулася голова Івано-Франківського громадського товариства «Бойківщина» Д.Петречко з проханням забезпечити належне виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» районними управліннями праці і соціальної політики.!...] Зокрема районні управління праці і соціальної політики не встановлюють статус учасника війни особам, переселеним 1951 р. згідно Договору між СРСР і Польською Республікою про обмін ділянками державних територій від 15 лютого 1951 р. За архівними даними, 1951 р. переселено понад 32 тисячі осіб з території Нижньоустріцького, частини Стрілківського і Хиріо-ського районіз.
З неправомірними діями відповідних управлінь зустрілися і переселенці 1951 p., котрі мешкають у містах Долина і Надвірна Івано-Франківської області. Надання статусу учасників війни не встановлено також серед компактних груп переселених 1951 p., котрі мешкають у Львівській, Донецькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях. Лише у Но-воазовському районі Донеччини переселенці домоглися поновлення своїх прав, але тільки після відповідного судового рішення на їхню користь.
Враховуючи вищенаведене, на підставі частини четвертої статті 76 пункту 34 статті 85 Конституції України «Про статус народного депутата України», в межах, наданих мені Конституцією України познозажень здійснення парламентського контролю,
пропоную:
1. Надати роэ1ясисикя обласним та райотіям управлінням праиі та соціальної політики щодо права на встановлення статусу учасника війни громадянам, котрі в 1951 р. були відселені з території, яка відійшла до Польської Республіки, згідно з договором між СРСР і ПР від 15 лютого 1951 p., вказавши підстави встановлення статусу учасника війни в даному випадку;
2. Забезпечити належне виконання законодавства України до осіб, переселених проти їхньої волі в 1951 р. згідно з Договором від 15 лютого 1951 р.
З повагою Роман Зварич
Наталя КЛЯШТОРНА_
Збірка спогадів, зібраних Наталкою Кляшторною, нагадує мені намисто з «гірких сліз» свідків лихоліття 1951 року. Після горезвісної Другої світової цей мирний для України рік, коли вже не свистіли кулі і не зривалися бомби, мешканцям західної Бойків-щини приніс нові страждання і поневіряння.
Минуло 55 років, але час не загоїв наших ран. Та хіба про таке забудеш?! Вигнали з родинних гнізд, повантажили на машини, завезли потягами в далекі краї...
Пам'ятають про це мої земляки — депортовані з містечка Устріки Долішні та 42 сіл:
— із сіл Бандрів, Гошів, Мочари, Гошовець, Коростенко, Жолобок, Рябе, Стебник, Чорна, Ліскувате — на Донеччині;
— із сіл Скородний, Росохатий, Соколова Воля, Стерв'яжик, Панищів, Хревт, Вільхівці, Соколе, Рівня, Ялове і Ясінь на Миколаївщині;
— із сіл Устянова, Михновець, Лип'я, Бистре, Телешниця Сянна, Телешниця Ошварова, Дашівка, Лобізва, Дверничок, Хміль, Поляна, Се-
Правління товариства «Бойківщина-. реднє Мале, Видри-
Івано-Франківськ не, Росолин — на
Одещині;
— із сіл Береги, Лодина, Нанова, Шевченково (Літовищі), Сміль-ник, Журавин, Кривка — на Херсонщині.
Також пам'ятають про все, що довелося пережити, і депортовані в межах колишньої Дрогобицької області — родини здебільшого нафтовиків та залізничників. Тодішні можновладці порахували їх — 1172 сім'ї робітників і службовців, а також 152 сім'ї колгоспників та 33 сім'ї колгоспників: 7 родин з Устянової, 1 сім'ю з Гошовця, 2 — 3 Бандрова, 2 — з Журавина, 3 — з Берегів, 3 — з Панищова, 4 — з Хревти, 1 — з Вільхівців, 3 — з Соколього, 8 — зі
Стерв'яжика, 1 — з Ясеня, 5 — з Ялового, 8 — 3 Коростенка, 5 — з Ліскуватого.
Моїм батькам — Катерині та Івану Крілям з с.Чорна — теж було не уникнути виселення 1951 року. Пощастило тільки в тому, що тато працював на нафтопромислі і його, як фахівця, перевели у с.Хащів Турків-ського району, де теж була копальня. А переважну частину односельців, наших сусідів і родичів, виселили аж у донецькі степи. Згодом ми переїхали у м. Долину на Івано-Франківщи-ні, де працювало багато вихідців з нашого і сусідніх сіл.
