Выбрать главу

Коли російський бронетранспортер, здіймаючи куряву і ревучи двигуном, примчав до місця інциденту, зо два десятки озброєних міліціонерів якраз вели наших медиків до своєї машини. Ще б якась хвилина — і німців могли завезти чорт зна куди.

А тоді шукай… Однак поява озброєного до зубів розвідвзводу швидко змінила ситуацію. Розвідники зіскочили з броні і встали півколом. Абхазькі міліціонери одразу погодились скласти протокол на місці, як того й вимагали правила щодо представників Місії. «Мафіозо» розлючено вимахував руками і лаявся по-російськи.

Ми повернулись до штабу сектора. Там за результатами інциденту командир сектора провів нараду. Мозаїка радіоповідомлень тепер була доповнена свідченнями і самих бранців, і учасників визволення. Все склалось у одну картину.

Філіп похвалив всіх за злагоджені дії і навіть сказав якийсь жарт.

Всі засміялись. Але це був сміх людей, які витратили занадто багато нервів.

Після наради всі, як зомбі, побрели в бік нашого клубу-бару «Галі парадайз». Офіцер-оперативник швейцарець Марк зробив щедрий жест:

— Беру пиво для всіх!

Ми сиділи мовчки, попиваючи з пляшок. Всі ще подумки «прокручували» в пам’яті нещодавню подію. Німці, яким чудом вдалось вислизнути з халепи, були бліді. Нічну тишу час від часу переривали радіоповідомлення. Черговий відповідав коротко, як це завжди годиться, коли нема нічого екстраординарного:

— This is Four Seven. Roger. Out.[22]

Пропаганда

Сповитий сутінками острів стогнав від гуркоту бубнів.

Тривожні, пульсуючі звуки змусили зачаїтись тварин і птахів. Тільки володар цих хащ — леопард продовжував свою ходу, час від часу нервово здригаючись від стугону.

Він добре знав, що гуркіт лунає з того місця, звідки завжди тхне димом. Там живуть ці двоногі істоти, які, збираючись у зграї, забирають леопардову здобич. Після останніх дощів ці істоти навіть наважились влаштувати засідку на нього, господаря хащ.

Сутичка завершилась болем у боці. Це від однієї з тих палиць, з якими продимлені істоти виходять на полювання.

Від згадки, що налила кров’ю мозок, хижак вигнув спину і різко випрямився, вивергаючи невдоволене ричання.

Бубни тим часом прискорили ритм, грюкаючи, як тривожне калатання серця. Потім несподівано замовкли. І ліс здригнувся від нестямного крику сотень двоногих істот.

— Духи сказали! Духи повідомили! — закидаючи погляд у небо, виголосив наймудріший і обраний предками мешканець села між двома джерелами. Натовп завмер. Всі очікували, що наймудріший скаже тепер. Від цього залежала їхня доля, доля дітей і доля дітей їхніх дітей.

— Духи сказали, що чужинців треба віддати тому, хто їх породив. Чужинців треба віддати Великій воді! — промовив чаклун і махнув рукою туди, де з шумом накочувались на берег морські хвилі.

— А чи не приведуть вони із собою інших чужинців? — злякано запитав найкращий мисливець села.

На ці слова чаклун почав повільно, а потім все швидше й швидше погойдувати тілом. Тільки кругленьке черевце наймудрішого, яке свідчило про право того після полювання завжди брати собі найкращі шматки, здавалось, завмерло. Як завмер і повний місяць на небі, що вже зросив землю блідим світлом.

Шалений танець знову підхопили пульсуючі звуки бубнів.

Поки чаклун просив нового одкровення від духів, чужинці з острахом стояли під навісом з пальмового листя. Вони були вбрані в одежу, яку далеко звідси, за морем, кожен назвав би просто армійським камуфляжем. Але не тут, на цьому забутому на століття острові, де життя вимірюється ударами бубна…

* * *

Книгу я міг би писати приблизно в такому стилі. Тоді всі проблеми і негаразди можна було б покрити екзотикою. Вийшла б прикольна пригодницька книжка. Такий собі «пейпербек» з тубільцями на обкладинці. Тубільці, списи, бубни і щось контраверсійне, як правило, блондинка з довгим волоссям. Але, на жаль, картинка була трохи іншою.

Замість пузатого шамана такого ж неспортивного вигляду козацькі отамани з двоголовими орлами. Спілкування з потойбічними силами замінювали заклики до Росії: «Матушка, дай же сил защитить правое дело!» …І результат: на телеекранах — просякнуті пафосним настроєм репортажі про гордих кримчан, які протестують проти приїзду американців.

* * *
вернуться

22

Це Сорок сьомий. Зрозумів. Кінець зв’язку (англ.).