Якщо сили Пітьми зуміють закрити шлях вільного рішення, якщо інерція сплячих, навіяна Ворогом Життя, зупинить всепланетне Преображення, — залишиться ще шлях індивідуального звершення. Героїчні душі, що візьмуть на себе ношу Світу і біль трансмутації, стануть Зернами Нового Світу, що гряде після катастрофи. Не бійтеся жаху руйнування, бо Вічно Суще перебуває над всіма катаклізмами світу форм і тілесності.
Для Птахів Свободи, для недремних і пильних, для тих, хто прагне Здійснення, ми даємо принципи РА-ВЕДИ, Світоносної Веди Звільнення й Радості.
Слово четверте
РА-ВЕДА
(Пісня Радості)
Ти, що прагнеш Пробудження, — Радість Тобі! Ось Тобі моя рука й серце. Ходімо разом по стежині Преображення. Веда знову повернулася на Землю. Радіймо!
З цієї миті спільно творимо Ра-Веду — Веду саморозкриття й любові.
Ра — правічний символ Променя. Ра — корінь вічної радості. Ра — джерело буття. Ра — сутність кожного «Я» — від метелика до богоподібних істот Космосу й Теосу. Ра — незрима благодать далеких світів. Ра — вічне Єсмь. Ра — Велика Мати Світу, котра народжує все існуюче і приймає в Лоно все, що повертається з мандрів додому.
Тому, коли промовлено заповітне слово РА, — сміливо ступайте, бо настав день вашого народження.
Стань стрілою непереможного Ра!
Хто зупинить Тебе, коли все видиме й невидиме — лише тіні Твоєї невмирущої сутності?
Стань подихом Ра, думкою Ра, рухом Ра, чуттям Ра, любов'ю Ра, повстанням Ра, мовчанням Ра!
Ось передумова Ра-Веди.
Деградація, розпад, ненависть, протистояння, ворожнеча, дискретність, обман — всі ці якості породжені світом відносності та ілюзії, тому одвернися від них, намічаючи для себе шлях пошуку.
Корінь Світу — радісний і оптимістичний.
Радість — вічний ентузіазм — є сутністю творящого Духа. Це і є критерій Ра-Веди.
Безліч концепцій має Людина. Безліч цілей та програм. Усі вони обіцяли сенс і свободу, проте сенс обертався безглуздям, а свобода — рабством.
Слухай голос Ра-Веди, Ти, що прагнеш до Пробудження!
Свободу і сенс Буття принесе Тобі лише Радість — Мати Світу, котра вічно дарує й вічно закликає. Та, яка запалює зірки й очі новонароджених, творить квіти та веселку в небі. Вона заперечує сумніви, злобу, згасання, руїну, жадібність, страх, рабство, заздрість, насилля. Бо що вони можуть — ці діти Мороку?
Ти шукаєш за морями, за горами, в печерах, за далекими зірками, в надприродних сферах радість свою. А вона — в серці Твоїм! Це — чарівна Істота, вічна й прекрасна, що існує ще до народження цього світу. Тільки Ти полонив її тінями фальшивого бачення, убив тілесністю, захопив потворною рікою псевдопотреб. Віднині руйнуй темницю, де знемагає Дух!
Глянь довкола: все створено Тобою — хмари, ідоли, боги, учення, науки, кораблі, прилади, картини, пісні, казки і пророцтва! Навіщо ж Ти віддаєш на протязі віків власну потугу тіням ілюзорного світу, що зіткали для Тебе зловісну постать Узурпатора — космічне Опудало, котре засіло біля Джерела Життя і отруїло Радість?!
І зорі, й дерева, і птахи та метелики — це теж Ти, це — неусвідомлена многоликість Твоєї власної душі та серця. Ти оглядаєш власне багатство Зоряного Світу зі страхом і трепетом, поміщаючи там, серед далеких світил, богів або химерних прибульців.
Настала пора відкинути відчужені концепції буття і обняти зоряний простір власної душі.
Ось головна суть Ра-Веди, що лягає в основу Звільнення.
Самоусвідомлення «Я» — в Центрі Космосу і Теосу, які творять вічно. «Я» — Зерно Вічності, що розкривається, здійснюється, стає світами та еволюціями, відповідно до власних творчих зусиль. Всесвіт є наше творення, сукупне творення Світової Вітальності. Тому всі зовнішні моделі Всесвіту, в яких Людина загублена в океані галактик та богів, — брехливі. Вони знесилюють дух Людини, віддаючи її потугу вигаданим духовним упирям псевдо-релігії чи псевдонауки. Це — духовне самогубство.
Що ж належить здійснити?
Розірвати щупальці ілюзії, прокинутися! Вирвати отруйне жало «Змія, який причаївся у Лотосі Буття.
Ми — принци Небесного Царства, а користуємося крихтами зовнішнього світу, нав'язаного нам. Ми — діти Всемогутнього Духа! Навіщо ж нам речі та явища примарного буття, зітканого з нашої ж могутності? Навіщо тяжка праця заради нікчемних іграшок комфорту або насичення?
Ми згодилися прийняти образ істоти, віддзеркаленої у водах Мороку, ми добровільно стали рабами володаря цього магічного дзеркала.