Він робить ковток мартіні й міняє ноги місцями.
— Ще питання?
— Купіть йому випити, — каже вочевидь вражений Мак-Дермотт.
— Прайс? — мовить Ван-Паттен.
— Так? — відгукується Прайс, оглядаючи залу.
— Ти безцінний.
— Слухайте, де будемо вечеряти? — питаю я.
— Вірний містер Заґат[35] завжди зі мною, — каже Ван-Паттен, дістаючи з кишені довгий кармазиновий буклет, і показує його Тімоті.
— Ура, — сухо реагує він.
— Чого нам хочеться? — це я.
— Чогось білявого, з великими цицьками. — Прайс.
— Може, підемо у сальвадорське бістро? — Мак-Дермотт.
— Ми збирались потім у «Тунель», то давайте кудись недалеко. — Ван-Паттен.
— Чорт, — заводить Мак-Дермотт. — Ми йдемо в «Тунель»? Минулого тижня я там підчепив таку ціпоньку з Вассара[36]…
— Господи, не починай знову, — стогне Ван-Паттен.
— Тобі щось не так? — огризається Мак-Дермотт.
— Я там був. Я не хочу знову чути цю історію, — каже Ван-Паттен.
— Я ж тобі не розповідав, що було потім, — Мак-Дермотт вигинає брови.
— А коли ви туди ходили, люди? — запитую я. — Чому мене не запросили?
— Ти ж був у тому довбаному круїзі. Тепер мовчіть і слухайте. Тож підчепив я ту ціпоньку в «Тунелі» — гаряча штучка, великі цицьки, шикарні ноги, підтягнута така. Купив їй пару коктейлів із шампанським, вона сказала, що приїхала до міста на весняні канікули, і мало не взяла до рота одразу ж у «Залі з канделябрами», то я повіз її до себе…
— Овва, стій, — перебиваю його я. — А можна спитати, де весь цей час була Памела?
Крейґ морщиться.
— Та пішов ти. Я хотів, щоб мені відсмоктали, Бейтмене. Хотів дівку, яка дозволила б…
— Не хочу це слухати, — каже Ван-Паттен, затуляючи вуха долонями. — Він зараз скаже щось огидне.
— Ти ханжа, — глумливо каже Мак-Дермотт. — Ми ж не збирались разом будувати квартиру чи їхати на Кариби. Я просто хотів дівку, яка відсмоктувала б мені хвилин тридцять-сорок.
Я кидаю в нього паличкою для помішування коктейлю.
— Отже, ми поїхали до мене, і ви тільки послухайте. — Він присувається ближче до столу. — Вона випила достатньо шампанського, щоб звалити довбаного носорога, і уявіть собі…
— Вона дала тобі без презерватива? — запитує хтось із нас.
Мак-Дермотт закочує очі під лоб.
— Це ж дівчина з Вассара. Не з Квінсу[37].
Прайс легенько б’є мене по плечу.
— І що це має означати?
— Все одно, слухайте, — веде далі Мак-Дермотт. — Вона… ви готові? — Драматична пауза. — Вона подрочила мені рукою, і, ви уявляєте… навіть рукавичку не зняла.
Він відкидається на спинку стільця і потягує свій напій, виглядаючи вкрай самовдоволено.
Ми всі сприймаємо це серйозно. Ніхто не кепкує з Мак-Дермоттових одкровень чи його нездатності натиснути на ту дівку. Всі мовчать, але думають про одне: ніколи не знімати дівчину з Вассара.
— Тобі потрібна ціпонька з Кемдена, — каже Ван-Паттен, прийшовши до тями після оповіді Мак-Дермотта.
— Чудово, — кажу я. — Дівка, яка думає, що спати з власним братом — нормально.
— Так, але ж вони вважають, що СНІД — це новий англійський гурт, — зауважує Прайс.
— То де вечеряємо? — запитує Ван-Паттен, вивчаючи запитання, написане на його серветці. — Куди, до біса, підемо?
— Навіть смішно, що дівчата вірять, ніби хлопців турбують хвороби і схожа фігня, — похитує головою Ван-Паттен.
— Я не вдягатиму чортів презерватив, — виголошує Мак-Дермотт.
— Я відксерив одну статтю, — каже Ван-Паттен, — і там написано, що шанс щось таке підхопити — нуль, нуль, нуль, нуль і половина десятитисячної відсотка, щось таке, і байдуже, з якою задрипаною хвойдою і збоченкою ти б не примудрився переспати.
— Нормальні хлопці не можуть захворіти.
— Ну, білі хлопці.
— Дівчина була в довбаній рукавичці? — питає Прайс, і досі шокований. — Рукавичка? Господи, чому ти сам не подрочив замість того?
— Знаєте, член теж встає, — каже Ван-Паттен. — Це слова Фолкнера.
— До якого коледжу ти ходив? — запитує Прайс. — Пайн Менор?
— Народе, — кажу я. — Дивіться, хто до нас йде.
— Хто? — Прайс навіть голову не повертає.
— Підказка, — кажу я. — Найбільш слизький тип у «Дрексель, Бернем, Ламберт».
— Коннолі? — здогадується Прайс.
— Привіт, Престоне, — кажу я і потискаю Престону руку.
— Друзі, — каже Престон, стоячи над столом і киваючи іншим. — Перепрошую, але повечеряти з вами сьогодні не зможу.