Іноді вона грала на фортепіано — грала дуже гарно, але завжди самі сумні мелодії, навіть коли тональність була мажорною, виходило якось майже траурно, так, ніби це були самі Gimnopédie.
Втім, грала вона рідко. А от працювати молотком почала регулярно — назавтра мене знову розбудив стукіт.
І наступного ранку теж. Оскільки це було щось цілком нове в житті моєї сусідки з п'ятого поверху, я мусив якось ідентифікувати, що саме відбувається. Спробував згадати, які роботи проводяться за допомогою молотка, і уявити, що ж можна так довго клепати. Допасування дощечок паркету? Вирівнювання плитки? Заміна плінтусів? Ну бо ж не картинки прибивала вона цілий тиждень.
У суботу я прокинувся, як звикло, від глухого гупання в стелю. Цілком спокійно помився й поснідав під ці звуки, а що до праці не треба було йти, то взявся за писання давно відкладених листів. Однак робота не йшла. Стук молотка нав'язував свій ритм, і я збивався на якісь неприродні словосполучення, створював абзаци в невластивих місцях, а про пунктуацію вже годі й говорити — крапки і коми немов би хтось надиктовував згори. Таки докладно — згори. З п'ятого поверху.
Коротше кажучи, не йшло мені писання. Я знову почав дослухатися, намагаючись визначити характер робіт, як раптом усвідомив, що цей гуркіт мене страшенно дратує. Не так, може, сам гуркіт, скільки його невизначеність, а навіть таємничість. Ну нема такого ремонту, для якого цілий тиждень потрібний молоток — нема! Що вона там, до холери, може робити, моя улюблена сусідка з п'ятого поверху? Я пробував читати, але виходило не краще, ніж із листами: я перескакував зі сторінки на сторінку, змінював книжки, а стукіт не стихав. Ритм його теж був цілком неможливим — спочатку take five, потім 25 оr 64, потім пауза, а далі, як із кулемета — стук, стук, стук, стук, стук. У поєднанні з читанням це перетворювалося на епілептичну синкопію:
Стук-стук,-хуяк-хуяк-хуяк —…у-Буенос-Айресі-Загіром-була-звичайна-монета-вартістю-в-двадцять-сентаво…— грюк-грюк,-rat-tat,-knack-knack —…я-подумав-про-те,-що-немає-такої-монети,-яка-не-була-б-символом-безлічі-інших-монет,-що-виблискують-в-історії-та-в-казках…— трах-гуп-блись! -(і-в-гаманцях)—…в-кінці-дванадцятого-сторіччя-Загіром-називали-тигра!..— бах-бах-бах,-їбак-їбак —(у-Персії—астролябію)—…сьогодні-тринадцяте-листопада…— трах-трах-бемсь! —(в-юдейському-кварталі-Тетуана-дно-колодязя)—…сьомого-червня,-вдосвіта,-мені-до-рук-потрапив-Загір…— трах-трах-йопсь! —…тепер-я-вже-не-той…— wow-oops!-гах-гах! —…яким-був-раніше…— трах-бах-трах —…спроможний-пригадати-все…— бум-бум —…мені-приснилося,-що-я—монети…— пиздик-пиздик-бу-бух —…які-стереже-грифон…— гу-гуп-гуп —…на-здачу-мені-дали-Загір— їбанах! —…мені-дали-Загір…— стук-грюк-тара-бум-тара-бум-стук-стук-тр-р-р-рах! —…на-здачу-мені-дали…— йопть-йопть-бемц! —…я-гадки-не-мав,-що-всі-ці-думки-снувалися-з-метою-якось-захиститися-від-Загіра…— хрясь! —…і-були-першим-виявом…— блямц! —його-демонічного-впливу…— хуїсь-хуїсь —…того-ранку-я-не-пішов-ані-до-церкви…— їблик-їблик-хуяк —…ані-на-кладовище…— стук-стук-гуп-стук-грим-гуп-гуп-гуп-стук —…я-вирішив-позбутися-монети…— заїбах-пиздяк-бемц! —…натомість-поїхав-на-метро-до-площі-Конституції…— пиздюляк-наїбак…-к…-k…nack —…до-кінця-червня-я-розважався-тим,-що-писав-фантастичну-новелу…— трах-тарарах-роз'їбумць —…у-серпні-я-вирішив-проконсультуватися-з-психіатром…— а-а-а-хряп-п-п-п! —…зайшов-до-першої-ліпшої-кнайпи…— наїбусь!-наїбнусь!-стук-грюк-пук —…попросив-порцію-каньї…— блямц-блямц-бух-бом —…і-розплатився-Загіром…— б-бух —…в-той-вечір-я-прийняв-таблетку-димедролу…— хуяк-хуяк-хуяк —…пачку-димедролу…— х-у-у-у-як! —…і-заснув-спокійно…— трах-трах-йопсь —…писав-фантастичну-новелу…— га-гах! —…я-вставив-у-неї-кілька-загадкових-фраз…— стук-грюк-пук-блямц-бух-гоп —…я-розважався-тим…-що…— пиздяк-к-к! —…оповідач-аскет…— трах-трах-йопсь! —…видіння-одного-предмета…— геп! —…чи-то-монети,-чи-то-жетона…— бах-бах,-їблись-їблись!!! —…жетон-кидати-правою,-тільки-правою…— грим-м-м! —…на-лицьовій-стороні-була…— бу-бух-х-х!!! ..—…цифра-2…— шва-ах! —…віра-в-Загір-ісламського-походження…— блямц-блямц-пу-пух! —…немає-такої-монети…— грюк! —…я-довго-роздивлявся-його…— гу-гуп —…його-під…— хрясь! —…під-світлом…— пиздик-пиздик —…електричної-лампочки…— oops —…були-першим…— геп-п-п! —…виявом…— хуяк-хуяк —…ісламського…— стук-стук-тара-бум-тара-бум-стук-стук-тр-р-р-рах! —…на-аверсі…— пиздяк-пиздяк-бу-бух —…викарбуваний-рік…— ба-бах —…1929…— шуга-а-ась! —…підкреслені-літери…— йопть-йопть-трах —…літери-N-і-Т…— гуп! —…дали-Загір…— хря-я-я-п! —…гроші—це-те,-що-буде…— їблись! —…я-спробував…— бух-бух —…думати…— трах-бах —…про-якусь-іншу…— стук-стук-стук —…монету…— йопть-йопть —…немає-такої-монети…— гу-гуп —…немає-такої— трах! —…Lullaby…— бах! —…немає…— бемц! —…desperato…— хуяк-хуяк-хуяк-м-м-м-хуяк-хуяк-хуяк —…я-й-гадки…— геп! —…не-мав…— ге-геп!-Ге-Гех! ГУ-У-П!..
Ні, так жити далі неможливо. З розуму зійти. Що вона там, у біса, робить?! Та це ж уже можна було поприпиздячувати всі наявні в природі плінтуси, розхуярити всю місцеву плитку, поперейобувати всі можливі картини разом із фотографіями всіх пиздуватих родичів усіх мешканців нашого кварталу… Піду-но я подивлюся, що там таке. Божевілля якесь.
Піднімався я на п'ятий поверх страшно довго, супроводжуваний усе тим же стуком-грюком, підсиленим резонаторними можливостями сходової клітки. Здавалося, весь будинок заселили залізні дятли, які, пробивши дупла в стінах, обов'язково переселяться в голову. Від такого не те що з даху скочиш — сусідці з п'ятого поверху фейс натовчеш. Гу-гуп!
Замість номеру помешкання на дверях сусідки висіла табличка «Ритуальні послуги специфічні». Що, дідько його візьми, це означає? Невже вона?.. Як бідний Йорик?..