Эта колонна так и не вышла. Вышел личный состав. А колонны вели боевые действия по выходу с окружения. Потом, когда уже бои стихли, личный состав был рассредоточенный, кто-то в кукурузе, кто-то в подсолнухах, кто-то в посадках. Так личный состав выходил из окружения. Пешком под покровом ночи проходил рубеж Новоекатериновка/Старобешево. Это был крайний рубеж обороны российских войск. Когда вторая колонна начинала движение, были одиночные выстрелы, одиночные миномётные выстрелы, но огневого поражения не было. Вышли с Многополья, пошли в сторону Михайловки, и возле Михайловки почему-то голова колонны повернула на Моспино.
Навстречу колонне вышла бронегруппа противника, и начался встречный бой. Тогда впервые подразделения начали спешиваться и вести боевые действия. Далее включилась вторая бронегруппа, которая начала идти по направлению к Бирюки, пока эта разворачивалась. И там уже вторая бронегруппа пошла на Михайловку, где было второе огневое столкновение и где был, как говорят, расстрел колонны. Там впадина в рельефе, довольно открытая местность, всё просматривалось. Не знаю, можно ли это назвать расстрелом, так как велись боевые действия. Да, в невыгодных условиях, но боевые действия, и противник тоже нёс потери.
3. Перший заступник Командувача ракетних військ та артилерії Збройних Сил України полковник Юрій Ярусевич.
Координував роботу далекобійної та реактивної артилерії на всій території зони АТО. Зараз Ярусевич очолює штаб та є першим заступником командувача ракетних військ та артилерії Збройних Сил України.
Вже станом десь на 20 серпня силами антитерористичної операції були виконані завдання щодо блокування Донецька, Горлівки, Луганська, інших населених пунктів. Ми унеможливили постачання зброї, боєприпасів та продуктів харчування для бойовиків, які перебували в Луганську та Донецьку.
Половину Іловайська взяли під контроль, навколо міста були наші блокпости. Але Національна гвардія України, яка мала наказ зачистити це місто від бойовиків, вв’язалася у вуличні бої — отже, їм не вдалося виконати своє завдання повністю.
Ми наносили удари поблизу Іловайська по окремих об’єктах, але не по міських кварталах. Отже, наша далекобійна артилерія та реактивні системи залпового вогню постійно надавали вогневу підтримку підрозділам Національної гвардії.
З 23 серпня ми в штабі АТО почали отримувати повідомлення про відчутне підсилення вогневого впливу на наші підрозділи саме з території Російської Федерації — такі повідомлення ми отримували від начальників секторів, зокрема «А» та «Д», з району Луганська, а також від підрозділів поблизу кордону із Російською Федерацією. Командири повідомляли, що обстрілюють саме командні пункти секторів бригад та артилерійські батареї. Ми раніше розуміли, що таке може статися, тому що противник був не згоден з тими вигідними позиціями, які ми зайняли й утримували.
Командний пункт сектора «Д» та підрозділи 51-ї окремої механізованої бригади були обстріляні саме з Російської Федерації Також на той час ми контролювали якщо не весь кордон, то більшу його частину. Не потрібно замовчувати, що командний пункт сектора «Д», артилерійські батареї цього сектору та підрозділи 51 -ї окремої механізованої бригади, були обстріляні саме з Російської Федерації. По них відпрацювали реактивні системи залпового вогню та далекобійна артилерія.
Події ставили нас в глухий кут — обстріли максимально велися з території Російської Федерації, а відповідний наказ керівника АТО та начальника Генштабу забороняв відкриття вогню в бік суміжної держави, щоб не спровокувати подальші дії росіян.
Але в ніч на 24 серпня політичне керівництво Російської Федерації цинічно розпочало неоголошену війну і для нас це було несподіванкою. Спочатку думали, що це може бути імітація — захід техніки на 5-6 кілометрів на територію України і відхід у зворотному напрямку.
Раніше таке траплялося — російська артилерія стріляла з території Російської Федерації, з так званого «нуля», лінії кордону, і навіть із заходом на територію України вглиб на 2-3 кілометри.
В штабі зрозуміли, що йде пряме вторгнення, але наші війська були відправлені вглиб зони АТО — до населених пунктів Червоний Луч, Сніжне, Торез та інші, які були підконтрольні бойовикам. Завданням підрозділів було відрізати бойовиків від кордону. Отже, ми мали противника з одного боку, а отримали — з іншого боку, ще й переважаючі сили. А коли людина розуміє, що їй б’ють в спину, а вона нічого не може зробити — це, скажімо так, дуже сковує дії.