Іван Ліхтенштейн-Мухамедов, що як би розчинився в юрбі на деякий час, після від'їзду громадянина Ухабіна сконцентрувався перед очима майора Зюрюкіна, котрий знімав із перехожих показання свідків про неподобства повезеного. Зачаровуючи всіх своєю скромністю, Іван проінформував Зюрюкіна, що, мовляв, саме він, будучи травмований правопорушником, викликав групу захоплення. За що одержав від майора усну дяку на очах у нареченої, котра нарешті прийшла на побачення.
Що ж до Федора Натановича, то він, не очікуючи від міліціонера Ліхтенштейна-Мухамедова ніякої дяки за терапевтичні дії стосовно його травмованої потилиці, скромно пішов, з неуважності забувши повернути оному міліціонерові витягнутий із міліцейської кишені терапевтичний металевий карбованець із олімпійською символікою.
Уся ця історія розбудила раптом у Федорові Натановичі поетичне натхнення, котрого раніш не спостерігалося, і цей індивід за мотивами подій склав вірша, який озаглавив «Скляний ангел»:
Пролітає наді мною пляшка
І виблискує на мене звисока,
І кричить хтось ззаду (слухать важко),
Що траєкторія польоту не така,
Що летить вона не так, як личить,
Хоч метнута й добрим фахівцем,
Що повинна пляшка цьої миті
Увійти в контакт з моїм лицем.
Та продовжує летіти, як той ангел,
З міліціонером на контакт.
По фуражці міцно посуд дзвякнув.
Буде шишка. Притули п'ятак.
Як читач, можливо, пам'ятає, прикладався не п'ятак, а аж цілий карбованець. Але слово «карбованець» чомусь нахабно ухилялося від римування зі словом «контакт», тому, заради рими, довелося погрішити проти істини.
Федір Натанович навіть хотів цей твір опублікувати, для чого запропонував його редакції газети «Радянський асенізатор». Редактор цього видання відмовив починаючому поетові. Втім, зробив це делікатно й тактовно. Мовляв, тема трохи дрібнувата. Покажіть нам, мовляв, інші свої вірші, може, вони кращі, і ми їх надрукуємо. Але інших, на жаль, у Федора Натановича поки немає, тому публікація так і не відбулася. Але, як знати, може, у майбутньому…
Одна видатна поетеса писала, мовляв, якби ви тільки знали, читачі, з якого сміття виростають вірші! Хуліганські дії парубчини Ухабіна, з яких, так би мовити, виріс цей поетичний твір, поза всяким сумнівом, можна вважати саме що сміттям, котре ганьбить нашу дійсність. Але це сміття розбудило в іншій особистості поетичний хист, тому якщо Федір Натанович стане в майбутньому великим поетом, то шанувальники поезії повинні будуть відчувати за це деяку вдячність парубчині Ухабіну, незважаючи на його протиправну й асоціальну поведінку.
Але це не означає, звичайно, що нам слід пиячити й хуліганити в надії, що наші бешкетування розбудять у комусь поетичний або ще якийсь корисний для суспільства хист.
Жовтень 1983, серпень 2011 р.
____________________
Михайліада
Ого!!!
«Піснь про гениталії».
Слово узяв професор Михайло Ломоногов.
– Шановні колеги, – казав він із трибуни, колупаючи у вусі дужкою окулярів, – я прагну ознайомити вас зі своєю новою ідеєю щодо цікавої нам проблеми. Напередодні, працюючи над цією проблемою своїм напруженим черепом, я раптом утямив, що з погляду зюзюблямистого кукідринізму геть неможливо перефриньлюлюїти асисюри лушпяниськом, тож про те, щоби хувирканити пюпіки уприбубелями, не може бути й мови! Більше того, навіть чичантристі гапіпулики не можуть допомогти в вирішенні даного завдання. Тому залишається тільки один вихід: спробувати бамзихляпнути по асисюристим лушпяниськам гіперфриньлюлюєними зюзюблямами!
– Ти з глузду збіг, колего! – крикнув, підхоплюючись у третьому ряді, професор Михайло Ломоребров. – Бамзихляпати по асисюристим лушпяниськам гіперфриньлюлюєними зюзюблямами – це дурощі й мракобісся! Кожний мало-мальськи обізнаний кукідринист знає, що у випадку їхньої взаємодії відбудеться хувиркантивна уприбубеляція, котра неминуче призведе до перелушпанищення асисюроїдних гапіпуликів, яке, у свою чергу, спровокує виділення квазіпюпікуючої зюзюблями, у результаті чого чичантрики уприбубелються до бісової матері так, що й кукідринів не збереш!
– Спірне твердження, колего, – заперечив, водячи хусточкою по лисині, професор Михайло Ломоруков із четвертого ряду. – Досліди, проведені нещодавно в моїй лабораторії, показали велику ймовірність того, що хувиркантивної уприбубеляції при бамзихляпанні гіперфриньлюлюєними зюзюблямами по асисюристим лушпяниськам можна уникнути, якщо попередньо перепюпікати недозюзюблямлені лушпяниська ультрабамзихляпистими асисюрами!