— Мар’яна вже лікується. Народними засобами, травами…
Мар’яна зиркнула на Гектора своїми величезними очима. Промовчала.
А Єва стрімко підвелася, з силою втягнула носом повітря. Було бажання висловити все, що вона думає про те лікування народними методами, що вона геть усі вважала чистою води шарлатанством. Та вистачило сил не дати волю словам. Тільки що трохи скуто проказала:
— От і добре. Я ж не знала…
І вийшла з-за столу. Пішла. Їй конче треба було зникнути з очей аби не зірватися. Вже як зачинилася в своїй кімнаті, дала волю думкам: «Ох, і вперте дитинча! Я так і знала це з самого початку! Бачила таких. На вигляд сумирне, а як не по її, з місця не зрушиш. І Гектора під себе підім’яла. Як їй це вдалося?! Краще б була Лєра! Так хто ж мене питав? Наче я ворог власній дитині! Добра ж синові бажаю!».
Вголос Єва такого, звісно, не казала. Бо то був би вірний шлях загубити сина, це вона розуміла.
Наближалася пора відпусток. Задовго до неї молоді разом обирали, де б відпочити. Мар’яна пропонувала гори. Та Гектора такий відпочинок не приваблював. Хай би, мовляв, якийсь пляжний відпочинок, де «все включене».
Так вони нічого й не вирішили.
Якось Мар’яна озвалася до чоловіка:
— Ти щось чув про джерело Святої Анни?
— Начебто ні. А що там? — поспитав Гектор.
Мар’яна відповіла не одразу, як звичайно:
— Це на Тернопільщині, у селища Онишківці.
Знов замовкла.
Гектор підгонив її:
— Це має мені щось пояснити?
— Туди тисячі людей приїздять за зціленням.
Гектор все ще не розумів, куди хилить Мар’яна.
А вона продовжувала:
— Там цілюща вода. І взимку, і літом однаково прохолодна. Кажуть, як зануритися в чудотворне джерело тричі, читаючи молитву, воно зцілює безпліддя… Так кажуть.
Гектор нарешті зрозумів. Але захвату не виявив.
Мар’яна трохи швидше, ніж звичайно, додала:
— Туди не обов’язково удвох їхати! Як хочеш, лети на море. А я поїду до того джерела.
Гектор вже оговтався.
— Та що то за відпочинок на самоті? Ми ж родина! Ні, я поїду з тобою. Оздоровитися нікому не завадить, як послухати мою маму. А там, крім джерела, є на що подивитися?
Мар’яна помітно повеселішала. Відповіла охоче:
— Звісно, є! Не все радянська влада занедбала. Недалеко від нашого джерела є давня святиня — Почаївська лавра. Ми ж заїдемо туди?
Гектор, як запитував, мав на увазі дещо інше. Та вже не став сперечатися. Однаково, цього року відпочинок буде зіпсований. В цілющий вплив джерела Гектор не надто вірив, але подумав про дружину: хоч би чим дитина бавилась, аби не плакала.
Тим не менше подорож обох підбадьорила та бодай подала надію. Надію на диво.
3
З відпустки пройшов місяць, другий. Третій. Стало зрозуміло, що дива не відбулося.
Може, за краще було б забути про цю проблему хоч на деякий час, довіритись долі. Але це було неможливо з двох причин. Одну причину звали Мар’яна, іншу Єва.
Для стороннього ока начебто все було як завжди. Але Гектор, що опинився між молотом і ковадлом, помічав і запитально вигнуту брів матері, і тремтячі губи дружини. А оскільки в цих питаннях він почувався геть безпорадним, то настрій в нього повсякчас псувався.
До того ж в нього знову заболіли зуби. Настрою це не додавало.
Чи відбулася б його зустріч з Лєрою, невідомо. Але Єва вирішила не покладатися на випадок.
Гектор, як зазвичай, попросив маму записати його до стоматолога. Навіть не додав: «Тільки не до Лєри!», бо вважав, що це й так зрозуміло.
Єва, дійсно, спочатку таки хотіла записати його до Лєри, начебто випадково. Але, трохи подумавши, вирішила вчинити розумніше.
Навмисне в клініці перестріла Лєру. Попередила її про відвідини Гектора до стоматолога, аби та встигла підмінитися змінами. А заразом розповіла, що у молодят проблеми, і чи не час його втішити.
Спочатку Лєра й слухати не хотіла про примирення з Гектором.
— Кажете, у нього проблеми? Так йому й треба! Сам обрав свою долю. Що йому заважало перевірити свою обраницю? Всі ж нормальні молодята так роблять! Хай тепер не жаліється!
Єва вислухала Лєру. Мову їй не перебивала. А як та витратила всю пару, зронила:
— Долями хлопців крутять жінки. Це ж вона твого хлопця відібрала! Та ще й зробила нещасливим! Як їй це вдалося, не знаю. Чи зіллям яким напоїла? Вона завжди якусь гидоту заварює. І ти не хочеш помститися розлучниці?
Зернятко впало на добряче угноєний ґрунт. Лєра доклала всіх зусиль, аби на час прийому саме вона була на прийомі. І підготувалась якнайретельніше. Гектор, звісно, одружився. Але ж зір ще не втратив!