Василь продовжував:
— В моїх прогнозах були події, що їх я не можу розтлумачити. Не можу, бо не знаю цих людей, не знаю, на що вони здатні, які в них найближчі плани.
Богдан спробував взяти реванш за свій непорядний вчинок.
— Тобто, прийшли, звідкіля вийшли. Аби гадати, тобі треба бачити реакцію людини.
Василь не піддався на провокацію, пояснив:
— Ти вже можеш мене не слухати, твоя воля. Але майбутнє цієї пари містить збій гармонік. Вони мають завелику шумову складову.
Богдан отетеріла глянув на друга:
— А людською мовою можеш пояснити?
— Дещо можу, а решта мені самому не зрозуміла. Навіть не знаю, чи варто це казати.
Богдану вже починав уриватися терпець:
— Ти можеш не тягнути кота за хвоста?
Василь врешті надумав, як пояснити:
— Коли мова їде про пари, то й події мають бути парними. Згоден? Наприклад, вдвох їдуть у відпустку, удвох повертаються; вдвох народжують дітей, або не народжують. Та тоді теж вдвох.
Богдан припустив:
— Але народжують же жінки! Може, через те…
Василь обірвав:
— Програма налаштована на двох батьків. Та це я так, для прикладу. Так ось, у цього подружжя в майбутньому є далека подорож. Але в Гектора вона чомусь в один бік.
Богдан мовчав. Перетравлював почуте.
Нарешті спитав:
— Тобто, якщо вони вдвох їхатимуть кудись дуже далеко…
Василь знову не дав договорити:
— Та подорож я знову ж таки навів для прикладу. Мається на увазі щось більш масштабне. А що воно таке… Ото ж якщо ти дійсно опікуєшся цією родиною, раджу бути поблизу.
4
Мар’яна відчула відразу, що Єва має сказати щось не дуже приємне.
Дома крім них нікого не було. Єва зазирнула в кімнату молодят й обережно почала:
— Я можу з тобою побалакати?
Мар’яна ввічливо відповіла, хоча внутрішньо підготувалася до неприємної розмови:
— Звісно, хіба може бути інакше?
Єва відповіла:
— Може, бо ти повсякчас уникаєш розмови зі мною.
Мар’яна не заперечила, мовчала.
Єва продовжувала:
— Як тобі так буде легше, розмова залишиться тільки між нами.
Мар’яна тихо, але твердо відповіла:
— У мене нема таємниць від чоловіка.
Єва запевнила:
— Та я ж не проти! І розмова піде про вас обох, про ваше щастя!
Мар’яна мовчала. Не допомагала й не заважала розмові.
Єва подумки сказала: «Ну як з такою розмовляти! Краще б накричала чи там розплакалася. А то мовчить як вимкнений робот».
— Ти ж знаєш, де я працюю. Повір, зараз таких проблем, як у вас, чи не в кожній родині. Що вплинуло на безплідність людей, не знаю. Може, радіація, чи екологія, чи ще щось. Але ми навчилися з того вивертатися.
Мар’яна не зронила ні пари з вуст.
Єва стала балакати голосніше:
— У нас можуть получити зародок від трьох осіб! Як мати безплідна, беруть за донора здорову жінку — і все!
Мар’яна все мовчала.
Єва розцінила це як заохочення до продовження:
— Тож візьміть за донора Лєрочку. Вона здорова. Й народе вам малюка! Вашого ж малюка!
Мар’яна поворушила губами.
Єва перепитала:
— То як? Згодна?
Мар’яна ледь чутно проказала:
— Згодна.
Єва аж просяяла від радості:
— От і добре!
Та Мар’яна вже більш гучно додала:
— Тільки хай дитину виховують Гектор з Лєрою. Без мене.
Єва враз спохмурніла. Сказала тоном, від якого, здавалось, шибки позамерзали:
— Ну, як знаєш…
І випливла з кімнати.
Коли Гектор повернувся з роботи, Мар’яна нерухомо сиділа в напівтемній кімнаті.
Гектор різкувато спитав:
— Щось трапилося? Чи це як зазвичай, замість привітати чоловіка?
Мар’яна спробувала усміхнутися:
— Та ні, все добре. Так, дім згадався.
Гектора прорвало:
— Кого ти хочеш обдурити?! Це ж все через твою безплідність, так? Хай ти через те мордуєш себе, твоя воля! Та чому я, повертаючись додому, маю бачити завше невдоволену дружину? Я ж тобі не докоряю, ладен і так с тобою жити! То за що мені таке щастя? Може, годі сподіватися на диво і треба піти до клініки? Мама вже вкотре радить!
Мар’яна зіщулилась, як від ляпасу. Для одного дня було забагато. Але коли відповідала чоловікові, голос був спокійний, врівноважений:
— Як Бог не дає дітей, значить, він не випускає їх назовні. Бо або вони слабенькі, або взагалі нежиттєздатні. То навіщо ж силувати Природу, що про нас же турбується?
Схоже було, що цю тираду Мар’яна про себе проговорювала вже не раз.