-- Слушай меня сюда. Нам тут труп не нужен! Ромео-неудачник. Хочешь подохнуть? Валяй! Но не здесь. Как нам ментам объяснять, что мы тут делаем и что ТУТ делает твой холодный труп?
-- Як хочеш, так і пояснюй. А мені якось все паралельно.
В це момент Шрам вдарив мене кулаком в щелепу. Від удару я злетів зі стільця і впав на підлогу. В мене не було сил пручатись. Шрам взяв мене за шкірку і потягнув на кухню.
-- Мы тебя сейчас быстро в чувства приведем! - голос Шрама був повний люті, але фраза не несла для мене жодної небезпеки.
Мене посадили за стіл і почали як маленького годувати картопляним пюре з ложечки.
-- Соло, почему я должен с ним маяться? Ты его друг ты с ним и нянчись.
Соло підійшов до мене і спробував мене нагодувати, але я сам схопив ложку і почав їсти самостійно. Їжа пробудила в мені бажання жити. Майже три дні голодування викликали в мене страшенний апетит вже після першої ложки. Поруч вже стояв стакан з водою. Я випив його залпом і попрохав налити ще. Якщо хтось буде казати, що до життя може повернути тільки кохання - не вірте, кохання відбиває бажання жити. А їжа, навпроти, будить бажання продовжувати життя.
Хвилин через десять я наївся. На мене навалилось величезне бажання спати і я буквально впав обличчям в тарілку. Сон прийшов моментально. Соло відніс мене до моєї кімнати, де і поклав в ліжко.
Наступного ранку байдужість до всього пройшла. Була печаль, був сум, але бажання померти зникло.
-- Доброе утро, - заходячи до мене, вимовив Філософ, - Как самочувствие? Голодовку продолжать будем или передумал?
-- Годі знущатись.
-- Не принимай близко к сердцу. Вот если бы мне кто-нибудь сказал, что Кот решится на суицид из-за бабы, не поверил бы, - він ледь стримував сміх і це мене страшенно бісило.
-- Слухай сюди! По-перше, я не пробував звести рахунки з життям, мені просто перехотілось жити, але вбивати себе я не збирався! По-друге, не смій розмовляти про Олю таким тоном в моїй присутності!
-- Ладно-ладно. Не кипятись. Успокойся. Тебе сейчас нельзя перенапрягаться. Хороший удар по голове, три дня изнурения. Еще начни нервничать и кидаться на всех и тебе точно каюк. А относительно твоего, так называемого, "безразличия к жизни", так ты нас действительно удивил. Такой жизнерадостный и тут на тебе.
-- Мовчи обізяна, що ти розумієш? - відповів я цитатою Подревлянського.
-- Ну-ну. Ладно, валяйся дальше, приходи в себя. Вижу, ты живой, а ради этого я и заходил.
-- А котра година?
-- Половина пятого.
Пів на п'яту, а я досі валяюсь. Треба вставати і починати жити знову. Дідько, я два роки жив тільки Олею єдиною, а тепер ми тільки друзі? Як так може бути? Хочу забутись. Заснути і не прокинутись. Стоп! Це ми вже проходили. Все одно збігуться і відкачають. Сусіди, блін.
Гаразд, що хоч що відбулось в тому триклятому "В контакті" за той час, поки я намагався себе заморити. Два повідомлення. Цікаво від кого. Перше від Урала:
"Привет.
Как жизнь? Катя просто супер! Во всех отношениях, начиная от внешности, заканчивая постелью.
Страшно даже представить, какая у тебя Оля, если ты Катю променял на нее."
От паскуда! Ще й ти мені будеш на рану сіль сипати. Одну дівчину забрав, іншою потакає. Оля краща за Катю для мене, але не для тебе. Вона не вміє нормально готувати, в неї важких характер, але я її люблю за те, що вона не намагається бути кимсь. З Олею я міг говорити на будь-які теми і не зважати на стать; ми довіряли один одному самі великі таємниці, самі темні куточки наших душ, бо знали, що вони в нас подібні і ми зрозуміємо один одного. Так, вона дуже вродлива та й в ліжку пекельна. Але я її кохав не за тіло, не за зовнішність, а за внутрішній світ. Я жив тим, що підтримував цей світ, робив все для нього, навіть якщо це було у шкоду моєму внутрішньому світу. В Каті цього не було. Вона для мене - приємна зовнішність і приємний співрозмовник. Але ж серйозних стосунків з такою людиною не збудуєш? Катерина шукала романтики, а я шукав порозуміння. Порозуміння було у Олі, тим самим я відплачував і їй. Але десь щось пропустив, за це і поплатився.
Друге повідомлення, як не дивно, було від Каті:
"Здоров будь.
Боже, таке враження, що Рома (він же Урал, якщо не знав) страшенно проголодався по жіночому тілу. Я вже не витримую. Що не день - то як мінімум дзвонить. До себе запрошувати або до нього йти взагалі стрьомно. В нього одне в голові - секс.