«Та в неї залізні нерви!» — з повагою подумала Аврора.
І зрозуміла, що їй просто немає сенсу відбріхуватися.
— Мирославо, давайте сядемо і все спокійно обговоримо! — запропонувала вона по-дружньому.
Однак та, здається, миру не хотіла. Її прорвало:
— Слухайте, дорога коханко мого чоловіка!
«Колишня коханко», — подумки виправила її Аврора.
Мирослава на мить зупинилась, а потім додала:
— Слухайте мене уважно! Якщо ви не дасте моєму чоловікові спокій, я всю цю порнографію представлю де слід — у школі, в райвно, в міськвно… Вас із ганьбою витурять з учительської посади в один момент! Такі розпусниці, як ви, не можуть виховувати підростаюче покоління!
«О-о, та ти ще не знаєш про мої таємні бажання щодо старшокласника Юри! Оце справді мотив для скандалу! Що б ти тоді сказала про мене? Подала б на мене в суд?» — подумала Аврора, терпляче очікуючи, коли красномовство дружини Олекси Тарасовича вичерпається.
Нарешті Мирослава замовкла й безсило сіла на диван поряд з Авророю.
— Ми з Олексою Тарасовичем розірвали стосунки два тижні тому, — сказала Аврора. — До речі, ініціатором був він. Я трохи постраждала, а потім заспокоїлась — так, наче зробила аборт. Аборт любові.
Мирослава широко розплющеними очима дивилася на коханку свого чоловіка.
Аврора хотіла була ще додати, що сімейне життя — це робота. Якщо ти не хочеш працювати на любов, вона зникне, а сім’я розвалиться, як хата без догляду. Дуже часто в тому, що одружені чоловіки йдуть «наліво», винні самі жінки, які не дають чоловікові тієї дози любові, що її чоловіки потребують. Не прання, не готування їсти, а саме любові. Звичайнісінької плотської любові й уваги. Саме це і сталося у випадку з Олексою Тарасовичем.
Аврора хотіла це сказати, але її спинив Мирославин погляд. У ньому було щось схоже на вагання.
«От буде хохма, якщо вона мені зараз розкаже про свого коханця!» — подумала Аврора.
— Як ви це робите? — невпевнено спитала Мирослава.
— Що саме?
— Аборт… Аборт любові.
«Розповісти їй про напис на його червоній машині „Пішов ти на х#$?“ — подумала Аврора. — Ні, краще не треба…»
І тоді вона вирішила перевести увагу з себе на Мирославу.
— Вам потрібна така операція? Маю на увазі психологічна? — спитала вона.
Мирослава кивнула кілька разів підряд.
Аврора замислилась: «А що, як подружитися з жінкою свого колишнього коханця? В будь-якому разі, вона не дурепа. І в літературі розбирається».
— Мирославочко, обіцяю, як тільки я вилізу зі свого кашлю, я вам обов’язково допоможу забути вашого теперішнього коханця. Тим більше, у вас вдома (на відміну від мене) є чудовий замінник коханцеві. Треба тільки його розворушити…
Мирослава про щось думала. Потім швидко вийняла сумочку, блокнотик, олівець і похапцем написала телефон.
— Оце мій мобільний, подзвоніть мені, коли одужаєте…
А потім невпевнено оглянула «Куліковську битву»:
— Що у вас тут трапилося?
— Та, — махнула рукою Аврора. — Мій новий коханець… — І вона загадково всміхнулася.
Мирослава підняла брови, що могло означати: «Ну, ні фіга собі!» — але промовчала.
— Ну, то я чекатиму дзвоника? — з надією в очах промовила вона.
— Краще напишіть мені на імейл, адже ваш хакер вам його дав!
Мирослава мугикнула й побігла геть.
Аврора розляглася на дивані й усміхнулась: «Ай да Аврора! Ай да сукіна дочь!».
Юстас прийшов пізно ввечері. Втомлений, але зі скринькою інструментів. Він довго вовтузився біля зламаних дверей, доки признався:
— Нічого не вийде, — і пообіцяв: — завтра нові поставлю.
— А як же я сьогодні спатиму? — завагалась Аврора.
— Сьогодні вночі я постережу, — сказав він без будь-якого кокетства.
«Ти мій Бодігард! — пристрасно глянула вона на спину Юстаса, який розкладав її диван. — Ти мій Кевін Костнер!»
Юстас неначе відчув її погляд і різко обернувся.
— Що? — перепитав він.
— Нічого, — зашарілася Аврора. — Їсти хочете?
Бодігард замислився.
— Взагалі, я від ранку нічого не їв. А що у вас є?
— Маруся насмажила відбивних. Можу розігріти.
— Молодець Маруся! — зрадів Юстас. — Можна душ прийняти, поки ви будете розігрівати?
— Можна! — ледь приховуючи радість, сказала вона і вийняла з шухляди новий чистий банний рушник свіжо-жовтого кольору, який тримала собі для заміжжя, а потім підстрибцем побігла розігрівати своєму бодігардові відбивні.
Юстас зайшов у кухню до пояса голий, а нижче обгорнувся її «весільним» рушником.