Ларьок, як завжди, запізнювалася. Аврора без ентузіазму зміряла оком тренажери і подумала, що після її вчорашнього героїзму на полі бою проти могутнього танка фітнесівські тренажерчики мають просто жалюгідний вигляд.
І вона пішла в сауну, де її й застала Ларьок, яка також зігнорувала тренажери, щоправда, з прозаїчніших причин: вона їх просто ненавиділа.
Поки вони сиділи в сауні, Ларьок розповідала Аврорі чергові плітки про роман Євгена Євгеновича з директрисою.
Виявляється, директриса мала дуже чіткі наміри щодо молодого вчителя математики. Вона запросила його до себе додому «на чай» і спробувала спокусити, обіцяючи різні блага на роботі під своїм крилечком. Ці блага були настільки привабливі, що Євген Євгенович спочатку піддався, однак на середині статевого єднання безсоромно втік у кущі (власне, зачинився в ванні). Коли директриса виламала двері, він зі сльозами на очах признався, що має нетрадиційну орієнтацію. Вона йому не повірила, тоді він зателефонував своєму партнерові, який відразу до них примчав. Він попередив Інну Сергіївну, що коли вона матиме якісь поползновєнія до Євгена Євгеновича або, навпаки, застосує до нього репресії, то він знайде спосіб, як їй насолити.
— І звідки ти все це знаєш? — апатично спитала Аврора.
— Та вся школа гуде! Партнер Євгена Євгеновича розтеліпав язиком цю історію у своєму гей-клубі, де «випадково» опинився наш воєнрук.
— А що воєнрук там робив?
— Це ще одне питання..
Аврора меланхолійно слухала оповідь.
— Ти собі можеш уявити, які антипедагогічні речі відбуваються в нашій школі! Гей-вчитель і сексуальна маніячка директриса! Не знаю, чи я віддам своїх дітей у цю школу!
Аврора мовчала.
— Ти чого мовчиш, Крейсерок? Невже тебе це не шокує?
— Ні, — спокійно відповіла Аврора, згадавши свої підсобочні страсті-мордасті з Альошкою, потаємні бажання щодо старшокласника Юри і садо-мазохістські вправляння з Гіроєм. — Взагалі, я вважаю, що треба відрізати яйця і партнерові Євгена Євгеновича, і воєнруку, який приніс цю плітку.
— Ти що, захищаєш директрису і Євгена Євгеновича?
— Я захищаю правду.
— Ти ж їх люто ненавиділа!
— Я й тепер їх ненавиджу, але втручання у приватні справи людини вважаю аморальним. Кожен має право любити того, кого хоче. І ми, вчителі, такі самі люди, як інші.
Ларьок на мить замислилась, але потім погодилася:
— Взагалі, ти права, я не знаю, що б робила, якби у школі дізналися про мої шури-мури з татком мого учня.
— До речі, як він?
— Він класний. П’ятизіркові готелі, круті ресторани, шмотки, цяцьки… Я щаслива.
— Надовго?
— Цить! Не накаркай! Сподіваюся, на цей раз так.
— А як у вас із сексом?
— Ну, з сексом справи набагато прозаїчніші, але я належу до тих жінок, які отримують більше задоволення від матеріальних благ, аніж від фізіології.
— Харашо тобі! — зітхнула Аврора.
— До речі, Крейсерок, признайся, що в тебе з Художніком?
— З яким? — розгубилася Аврора. — А-а, з Олексою Тарасовичем? У мене з ним нічого. А що у мене з ним може бути?
— Не ламайся, Крейсерок, це видно, коли між людьми щось є.
— В смислі?
— В смислі, що колись ти з ним поводилась як з усіма: жартувала, могла прилюдно обняти, цмокнути в щічку… А потім раптом ви перестали на людях спілкуватися, демонстративно не дивитесь одне на одного, сідаєте в різні кутки на педраді, наче хочете всіх нас переконати, що між вами нічого нема. Тіпа развод і дєвічья фамілія!
— Глупості…
— Це не глупості.
— У мене є коханець.
— Та ти шо? Хто він?
— Воєнний.
— Ти що, поїхала дахом?
— Давай не будемо, Ларьок… Я сьогодні не маю сил оборонятися. Слухай, мені вже душно, пішли в басейн.
Коли вони вийшли з сауни на світло, Ларьок вигукнула:
— Крейсерок, вотс ап?[3]
— В смислі?
— По тобі що, танк проїхався?
Аврора оглянула себе: «Блін!»
Все її тіло було в синцях і подряпинах.
— Боже, що з твоїм носом?
Аврора глянула в дзеркало і жахнулася: «Ну, це вже вопше!».
Ніс посинів і розпух.
Ларьок підозріливо на неї подивилася.
— Це що, твій новий любовнік?
— Ага, — скривилася Аврора, доторкнувшись до носа.
— Звєрь.
— Ага! — підтвердила Аврора.
— Слухай, познайом мене з ним!
— Ну, ти вопше, Ларьок! Сама має і чоловіка, і коханця, і ще їй мого подавай!
— Та ти не зрозуміла, я тільки хочу на нього краєчком ока глипнути!