Однак наступним геройським вчинком Аврора довела, що це не глюки: її знудило прямісінько на пухнастий перський килим.
Терористи отетеріли.
Аврора ригала, скорчившись у три погибелі, а, щоб було зручніше, стала на коліна. Між нападами блювоти вона качалася по килиму, розпачливо стогнучи і по-вуличному матюкаючись.
Спершу її ніхто не чіпав, однак згодом один із терористів (очевидно, найкмітливіший) наказав власникові мобільного телефону:
— Снимай на видео и пересылай Юстасу. Пусть понервничает!
Останнє, що пам’ятала Аврора з того фатального дня, — це довгу ворсу килима, що обліпила її обригану пику, і равликів, які сотнями вилазили з її горла і розповзалися по будинку…
Вона зрозуміла, що це галюцинації, і що, можливо, це і є кінець життя далеко не ідеальної вчительки математики Київської гімназії імені Скарбів Трипілля, кінець антипедагогічної поеми…
— Ну що, йдемо? — спитала Аврора Чингізівна Олексу Тарасовича.
— Йдемо, — рішуче сказав він.
— Тільки не підведи! Не вистачало ще нам осоромитися перед молодняком!
Олекса Тарасович кивнув на знак згоди.
Вони зайшли в клас. Там було повно дітей.
Аврора Чингізівна стала за свій довгий масивний стіл і почала урок:
— Діти, зараз у нас знову відбудеться практичне заняття з сексуального виховання. І сьогодні мені в цьому допомагатиме Олекса Тарасович, який люб’язно погодився бути асистентом під час наочної демонстрації навчального матеріалу. Однак спершу перевіримо домашнє завдання.
Аврора розгорнула журнал успішності.
— Так, відповідати буде Оксанка Біленко.
З місця встала дівчинка з рожевими бантиками.
— Скажи мені, Оксанко, що повинна мати в сумочці пристійна дівчина, яка йде на побачення з пристійним хлопцем з надією мати пристійний секс?
— Вона повинна мати чисті труси…
— Та-ак… Що ще?
— Серветку для дезинфекції рук на випадок «ручної роботи».
— Та-ак… Добре… Що ще?
— Презерватив…
— Та-ак…
— Жувачку…
— Навіщо нам жувачка?
— Якщо пристійні дівчина і хлопець почнуть оральним сексом, а потім захочуть поцілуватися французьким поцілунком, то краще перед поцілунком освіжити дихання, засмерджене оральним контактом!
«Ну й вигадливе це молоде покоління! Треба взяти до уваги!» — подумала Аврора.
— Дуже добре! Що ще? — продовжила вона менторським тоном.
— Календарик, блокнотик і дві ручки: з зеленим і червоним стрижнями.
— Молодець, Оксанко, п’ять. Сідай. Тепер мені скаже Тетянка Ковальчук: навіщо пристійній дівчині, яка йде на побачення з пристійним хлопцем з надією мати пристійний секс, навіщо їй календарик і блокнотик з двома ручками?
— Календарик, щоб відзначити день, коли відбувся сексуальний контакт. Зеленою ручкою обводимо дату, якщо секс був пристійний, а червоною — коли він був не зовсім пристійний.
— Та-ак, молодець. А навіщо блокнотик?
— Щоб записати ім’я хлопця, з яким відбувся непристійний секс, на випадок вагітності.
— Молодець, Тетянко. А тепер нам скаже Наталочка Пристійко. Увага, діти, дуже складне запитання: яка різниця між пристійним сексом і непристійним?
— Пристійний секс — це, коли супернебезпечна рідина під назвою «сперма» потрапляє в будь-яке місце, крім жіночого статевого органа. А непристійний секс — це, коли ця супернебезпечна рідина потрапляє не в рот, не в пряму кишку, не в руку і не на бабусин диван, а в жіночий статевий орган.
— Молодець, Наталочко. Сідай! Отже, бачу, що з домашнім завданням ви впорались непогано. Приступаємо до вивчення нової теми: як виконати статевий акт і не завагітніти. Перший крок: спершу треба роздягтися. Олексо Тарасовичу, починаймо!
Аврора Чингізівна з Олексою Тарасовичем почали синхронно роздягатися: розстібати ґудзики на блузці й сорочці, штани і спідницю. Стоячи в бюстгальтері, Аврора Чингізівна обвела поглядом клас. Діти дивилися на вчителів без ентузіазму: хто позіхав, хто колупався в носі. «От молоде покоління! Нічого їх не цікавить!» — подумала вона і закинула ногу на високий учительський стіл, який стояв на подіумі.
Аврора лягла на спину й відчула, що їй трохи муляє, але що поробиш? Учительська праця завжди була жертовною.
Вона розсунула ноги і сказала:
— Найзручніше для обох партнерів починати, коли ноги партнерки зігнуто в колінах…
Олекса Тарасович, крекчучи, виліз на стіл, і Аврора Чингізівна гострим оком зауважила, що той обвислий предмет, який наразі був на місці його фермерського господарства, їй не вдасться запхати собі в призначене для того місце.