У своїй кімнаті я знову виймаю аркуш з астрономічним балансом.
Під пунктом «поточні досягнення» викреслюю «пишну даму». Натомість пишу «nada», що іспанською означає «нічого».
Далі пишу:
Запис «Випрати труси» хай залишається. Хоча й труси не мають ніякого стосунку до Всесвіту.
КУЗИНИ Й СТАРА «ГУМКА»
Немає цілковитої певності, звідки походить слово «кондом». Але існує припущення, що його можна пов’язати з таким собі Доктором Кондомом, який жив у Англії в ХVІ столітті.
Ларс дав мені й Уле кілька посилань на «надійні», як він це називає, сайти про контрацепцію. І ми взялися до роботи. Уле шукає матеріали про протизаплідні піґулки, я — про кондоми. Доповідь на велике «F»…
Отже… Такий собі Доктор Кондом. Одна радість, що він не Альбертсен.
Я читаю далі: Перші згадки про цей контрацептив траплялися ще три тисячоліття тому — у стародавньому Єгипті.
Ого! Нівроку! Люди вже три тисячоліття намагаються уберегтися від дітей. Що діється на світі! Не знаю, наскільки надійними були давні кондоми три тисячі років тому, але здогадуюся: Антон Альбертсен — не єдине нещастя в історії.
Нечасто буває, щоб наш клас працював так інтенсивно. Найма й Вільде, мов приклеєні, сидять над сайтом про закоханість. Поруч Кевін і Сіндре світу білого не бачать за тестостероном. А Ларс ходить від столу до столу й дуже невимушено відповідає на всі запитання.
— Я вже закінчив з протизаплідними піґулками! — голосно викрикує Уле. — Можна переходити до природного методу?
Іне розпливається в усмішці, відірвавшись від свого «гіпофізу». Щиро сподіваюся, що Уле не настільки захопиться контрацепцією, як грибами. Хоча це — своєрідна віддушина.
— Чудово, Уле! — каже Ларс і підходить до нас. — Було б добре, хлопці, трохи прикрасити вашу доповідь.
Прикрасити? Що вчитель має на увазі? Коли Єнні й Сара готували доповідь про гідроенергію, вони влаштували детальну демонстрацію процесу. Але ж у цьому випадку про таке й мови бути не може!
— Якісь плакати або щось таке, — усміхається Ларс. — Я маю з собою кілька кондомів, можете їх продемонструвати.
Ларс помічає, як я зблід.
— Гаразд, я можу й сам продемонструвати, — заспокоює він мене.
— Я вже холодна від усіх цих жіночих і чоловічих штучок, — зітхає на перерві Іне, гризучи морквину, яку їй поклала на перекуску мама.
— Репродукція? — питаю я.
— Повний пакет, і голова обертом! — відповідає Іне.
І це каже Іне, котра завжди все ретельно планує і не допускає, щоб голова пішла обертом. Скоріш зрозуміле моє насторожене ставлення до тих штучок. Але, здається, у неї справді голова йде обертом.
Іне зітхає.
— Я маю кузину.
— Кузину?
— Кузина має батьків…
Іне замовкає.
Кузини зазвичай мають батьків, і що?.. Якщо вони, ясна річ, не з дитбудинку. Я чекаю на продовження, довго чекаю. Зрештою, Іне каже:
— Вона хотіла б, щоб вони більше подружилися.
Я здивовано на неї дивлюся.
— Батьки? Тобі ліпше знати. Я маю лише одного тата.
— І все ж, — Іне знову зітхає. — Їх же неможливо змусити дружити.
— Ні, — кажу я.
— Чи обійматися шість разів на день…
Я замислююся.
— Може, їм варто знайти собі спільне хобі?
Іне дивиться на мене.
— Якщо ти зараз хоч слово скажеш про курси в’язання, я дам тобі по голові.
Я сміюся, хитаю головою.
— Я чув про чимало подружніх пар, які чудово грають разом у гольф.
— Мама ненавидить гольф, — пирхає Іне й швидко додає: — Мама кузини дуже схожа на мою маму.
Іне стиха кахикає.
— Гм-м-м… — кажу я. — А твоя кузина пробувала насипати у ванну пелюстки троянд? Я таке бачив раз по телевізору. Дуже романтично.
— Ні… — Іне задумалася. — Але я їй скажу.
Рятуйте! Чи не стаю я, бува, жінкою. Трояндові пелюстки у ванні, ароматичні свічки й ілюстровані журнали. Скоро я почну думати, як справжня жінка. Та що ж це таке!
ІСТОРИЧНА МИТЬ
Щовесни родина Уле вибирається в одноденний похід. І щоразу ми йдемо разом з ними. Того року я мав вітрянку. Тож батьки Уле відклали мандрівку до мого одужання.