Я саме на середині розділу, коли дзвонить мобільний.
— Ти вдома?
Це — Іне, голос захеканий.
— Так.
Секундна пауза.
— Прийди до мене!
Я вирушаю до Іне. Щось незвичне в її голосі змушує мене щосили натискати на педалі.
Іне стоїть біля подвійного гаража перед своїм будинком, коли я зістрибую з велосипеда.
— Я ненавмисне…
Спершу я дивлюся на неї, потім їй під ноги. І розумію, чому в неї такий нещасний тоненький голосок.
На асфальті перед гаражем лежить нерухома пташка.
І купа крові.
Я мимоволі відвертаюся. Вигляд крові не для мене.
— Я лише хотіла взяти велосипедну помпу, — тихо промовляє Іне.
Я запитально дивлюся на неї.
— А коли зачиняла ворота гаража, то… то… притиснула її…
Іне показує рукою, і я бачу сліди крові угорі воріт.
Я вдруге відвертаюся.
— Я відчинила ворота, а вона… просто впала на землю… мертва, — голос в Іне зривається.
І отой схлип у голосі пробуджує у мені бажання негайно її поцілувати, але мить начеб зовсім не слушна.
— Їй… їй уже не боляче, — незграбно намагаюся заспокоїти Іне.
Іне дивиться на мене потемнілими очима.
— ЦЕ ще не найгірше, — каже вона, відчиняючи ворота гаража.
Ми заходимо досередини, вона знову показує.
— Візьми драбинку!
Я вилажу по драбинці нагору.
На невеличкому виступі під самою стелею висить на стіні грудка з глини й соломи. А на вершку тої грудки отвір, достатній для того, щоб могла залетіти й вилетіти маленька пташина. Справжнє гніздечко в Іненому гаражі!
Я піднімаюся ще на один щабель. Стояти на останньому моторошно, але мушу долізти, щоб зазирнути в гніздо.
І хоч стою нестійко, гойдаюся, бо успадкував татів страх висоти, раптом відчуваю якесь урочисте піднесення. Усередині кошлатої, незграбної грудки лежать шість чудових гладеньких яєчок у цяточку.
— Вони теж помруть, — долинає знизу голос Іне.
Я обертаюся до неї, бо мені спала на думку одна ідея.
— Маєш теплу шапку?
Із Сіґне Салвесен пов’язано багато добрих моментів. Насамперед те, що вона завжди вдома.
— Ну? — каже вона, коли ми з Іне, засапані, стоїмо перед її дверима з великою червоною вовняною шапкою різдвяного гнома.
Я розумію: Сіґне потрібно все пояснити.
— Ви так багато знаєте, — кажу я, розгортаючи шапку, щоб їй видно було яєчка.
І це щира правда: я не знаю нікого, хто мав би стільки книжок, як Сіґне Салвесен.
Сіґне переводить погляд з шапки на мене, потім на Іне, киває.
— Заходьте! — натужно шкутильгаючи попереду нас, вона додає: — Треба увімкнути обігрів у ванній.
Потім ми хрумаємо печиво «Марія». Червона шапка гнома з яєчками лежить у картонній коробці на підлозі з підігрівом.
— Ластівка сільська, так мені здається, — каже Сіґне. — Лише ці ластівки іноді відкладають яєчка восени. Але, боюся, вони можуть не вижити.
Іне поважно киває.
— Хай там як, дуже мило, що ви погодилися за ними наглянути.
Іне має рацію. Сіґне завжди виявляється милішою, ніж на перший погляд.
Потім ми, я та Іне, вмощуємося на підлозі у ванній, щоб переконатися, що підігрів таки функціонує. Яєчка мирно лежать собі в шапці, а Іне сидить, майже торкаючись рукою моєї руки.
І тієї миті я дуже сподіваюся, що не всі дівчата найдужче люблять біцепси, а є і такі, що віддають перевагу хлопцям, котрі вміють давати собі раду з яйцями.
— Доки ти житимеш у мами? — питаю я, радий, що можна поговорити про щось інше, не лише про мертвих пташок.
— До понеділка.
До понеділка, думаю я. І веселію. Отже, на вихідні не намічається ніякого Мартіна. Зате буде підвальна кімнатка й лише Іне та я.
— Це чудово, — обережно промовляю я.
— Що саме?
— Пожити трохи в мами.
Іне дивиться на мене, а я в душі сподіваюся, що ось зараз вона зітхне й скаже, що й справді чудово побути тиждень без Мартіна. Але нічого такого вона не каже. Натомість усміхається і, здається, ще тісніше притуляється рукою до моєї руки.
— Кіно? — питаю я.
— Кіно! — відповідає Іне, киває на яєчка й додає: — Дякую, до речі, за допомогу!
Я усміхаюся.
— Завжди приємно допомогти дамі в біді!
Жартую, звичайно. Здебільшого допомога потрібна мені.
Іне бере мою долоню, переплітає свої пальці з моїми. Вона дивиться на мене своїми зеленими очима, я такий тієї миті закоханий, що цілую її навмання кудись у шию, там, де пахне шампунем і лоскоче ніс довге дівчаче волосся.