Я відразу відчуваю підступ. Мені аж млосно стає. У правому рядку, у самому низу, між іменами Вікторії та Ніни, стоїть коротке ім’я. Ім’я, яке я так добре знаю, що мені аж вузликом скручує живіт.
Уле буде рожевою леді.
Я розгублено витріщаюся на список. Що той Уле собі ДУМАЄ?!
Чому вони МЕНІ про це не сказали?
Заледве побачивши Уле, я тягну його в куток.
— Навіщо ти це утнув?
— Що? — не розуміє Уле.
— Записався у список рожевих леді!
Я скрушно зітхаю. Ми з Уле тренували м’язи й вивчали мову тіла НЕ для того, щоб він став леді!
Я стишую голос.
— Тобі Сіндре й Карл порадили?
Уле мовчки дивиться на мене.
— Не слухай їх, вони тебе обманюють!
Уле далі мовчить. Однак у його погляді проглядає щось схоже на гордість. І я цього ніяк не збагну.
— Ти ще можеш відмовитися! — кажу я.
Уле хитає головою.
— Це не через них!
— Ні?!
Я розгублений. Уле хоче добровільно виставити себе на посміховисько перед усією школою?
— Я так вчинив заради ТЕБЕ, — мовить Уле.
Заради МЕНЕ? Про що він торочить?
Я ніколи не просив Уле бути рожевою леді!
— Він сам забажав! — переконую я Іне на великій перерві. — Хоче видаватися крутим!
— Аякже! — Іне й далі сердито дивиться на мене, ніби я їй брешу.
— Це правда, — наполягаю я. — Я навіть нічого не знав!
Очі Іне вужчають, вона стишує голос.
— Чому він захотів видаватися крутим, здогадуєшся?
Іне зараз дуже схожа на адвокатку. Таку собі хитру адвокатку.
— Карл і Сіндре… переконали його.
Іне якусь секунду мовчить.
— А ти?
— Що — я?
— А що зробив ти?
Я розводжу руками й закочую очі.
— Нічого…
— Ось і воно! — холодно цідить Іне.
СЦЕНІЧНА ГАРЯЧКА
«Світ безжальний».
У нас знов урок природознавства. Моя група мала приготувати презентацію. Я виступаю першим.
— Для тварин життя — щоденна боротьба за виживання, — починаю я.
Цієї миті я відчуваю, як боротьба відбувається усередині мене. Ось ми, я і моя група, стоїмо зі своїми аркушиками перед класом, руки тремтять від хвилювання, пульс намагається вистрибнути з вух.
Чому в мене не розпухли мигдалики, як в Уле сьогодні. Уле ЗАНАДТО щастить. Спершу — грип, потім — ангіна.
Ейвінн продовжує після мене:
— Життя у зграї має свої переваги, — читає він зі свого аркуша.
Голос вищий, ніж звично, і вібрує, наче жіноче сопрано в якомусь чорно-білому фільмі.
— Тварини, які бояться бути з’їденими, об’єднуються для ліпшого захисту, а хижаки, які полюють на інших тварин, гуртуються, бо так зручніше нападати.
Я спостерігаю за Нільсом та Ейвінном, бачу, як тремтять аркуші в їхніх руках, і нервово думаю: «Саме так поводяться тварини-жертви. Перед тим, як їх зжеруть».
Потім обводжу поглядом клас, бачу Карла й Сіндре. Вигляд у них такий, ніби вони вишукують, з чого б понасміхатися.
— Стадні тварини спілкуються між собою за допомогою звуків, запахів та мови тіла, — закінчує свій виступ Ейвінн.
Тепер черга Нільса. Він крутить в руках аркуш, перевертає іншим боком, перш ніж почати читати.
— Однак життя у зграї чи стаді має і свої недоліки. Жити у великому гурті — чималий стрес. Доводиться часто битися за їжу. І за свою кохану…
Дякую ґречно… Хоч як я нервую, усе ж спромагаюся не менш нервово подумати про Мартіна. Ні, не за обідні канапки ми змагаємося.
— Тварини пристосовуються до життя у зграї у різний спосіб…
Раптом аркуш випадає Нільсові з рук, безладно кружляючи, пропливає переді мною та Ейвінном і приземляється під шафою у кутку.
— Я дістану!
Ейвінн завжди радий прислужитися. Він миттю кидається до шафи, миттю стає навкарачки, задом до класу.
У позі сантехніка.
Клас гигоче. Нільс розгублено кліпає, дивиться то на клас, то на задок Ейвінна.
І глухо замовкає.
— Може, продовжиш без тексту? — обережно пропонує Уте. — Я певна, що ти все пам’ятаєш!
У кутку Ейвінн знайшов віник і тепер пхає його під шафу, щоб вимести звідти аркуш. Гуркіт неймовірний.
— Або ж назви кілька прикладів? — намагається врятувати ситуацію Уте.
Ейвінн шкребе віником під шафою. Уте підбадьорливо всміхається Нільсові.
Однак Нільс не усміхається. Він налякано лопотить віями, ніби хижак уже скрадається до нього.
— Шимпанзе вибирають блохи з хутра одне в одного, — нарешті проквакує він. — Щоб продемонструвати свою прихильність зграї.