З передплаченого телефону Фредді Нобл забронювала та орендувала будиночок просто за межею Тулси, використовуючи нову кредитну картку, за якою виконуватиметься сплата з рахунку в банку в Тулсі. У комплекті з будиночком був колишній приємний літній власник, який радо заніс коробки, що вона їх відправила туди службою доставки — коробки, сповнені багатьох речей, яких вона потребуватиме, покинувши життя Джуліани Фортіс, усе — від рушників та подушок до неоправлених каменів, зрошувального конденсатора та перегонної колби, — забравши орендну платню без нарікань на її відсутність. Вона завуальовано час від часу натякала, що прагне вийти з невдалих стосунків; власникові помешкання цього вистачило. Вона зробила замовлення з комп’ютера в бібліотеці, зазначивши імейл, яким ніколи не користувалася на домашньому ноутбуці.
Вона зробила все, щоб підготуватись, а потім чекала, поки Барнабі подасть їй сигнал. Врешті він дав їй знати, що вже час для втечі, але не так, як вони планували.
Гроші, які вони так дбайливо накопичували впродовж тривалого часу, зараз текли крізь її пальці, ніби вона якесь нахабне балуване дівчисько, що проциндрює свій траст-фонд. Один великий сплеск у надії отримати її малоймовірну свободу — отаку вона зробила обіцянку. Вона знала кілька трюків, щоб заробити реальні гроші, але вони були небезпечні, потребували ризиків, яких вона не могла собі дозволити, але в неї не було вибору, тож їй довелося на них іти.
Людям потрібні медики, які порушуватимуть правила. Дехто потребував лікарів, від яких залежить призначення ліків, не схвалених Управлінням з контролю продуктів харчування та ліків, ліки, яких вони набрали десь у Росії чи Бразилії. Декому треба було вийняти кулю, але вони не хотіли звертатися до лікарні, яка повідомить поліцію.
Вона поверхнево підтримувала свою присутність у соцмережах. Кілька клієнтів зв’язувалися з нею через імейл, що вже недійсний.
Вона мала повернутися до роботи, де її знали, та спробувати зв’язатися з деякими клієнтами, не залишаючи жодних слідів. Це буде важко. Якщо у відділі знайшли її електронні скриньки, то, певно, знали й про решту. Принаймні її клієнти зрозуміли. Здебільшого завдання, які вона для них виконувала, варіювалися від майже легальних до абсолютно злочинних, тому їх не здивуєш раптовими зникненнями та новими іменами.
Певна річ, праця на темному боці закону додавала небезпек на її й так переповнену тарелю. Як-от бос мафії середньої руки, якого дуже влаштовували її послуги, і він прагнув, аби вона переїхала мешкати в Іллінойс назавжди. Вона спробувала обережно розповісти її ретельно вигадану історію, що править їй за прикриття, Джоуї Джанкарді, не компрометуючи себе — зрештою, коли йшлося про грошовий прибуток від продажу інформації, ця Братія не надто славилася довірою до чужинців — але він, м’яко кажучи, наполягав. Він запевняв, що під його захистом їй ніщо й ніколи не загрожуватиме. Зрештою, їй довелося знищити особу й досить добре влаштоване життя в подобі Чарлі Петерсен, а потому — втекти. Мабуть, зараз за нею ще й члени Сім’ї стежать. Але це не позбавляло її сну. Коли справа доходила до живої сили та ресурсів, Братія не мала права чіпати американський уряд. А можливо, їм бракувало часу, щоб марнувати на неї сили. У світі безліч лікарів, усі лікують людей, і здебільшого всі підкупні. Тепер, коли б він знав, у чому вона дійсно фахівець, Джоуї Джі доклав би більше сил, щоб її залишити при собі.
Принаймні Джоуї Джі добре прислужився, обмінявши її коштовності на готівку. Тож, експрес-курс із травматичної медицини не завадить. Ще один приємний бонус роботи в підпіллі — ніхто не переймався твоїми посередніми успіхами. Смерть не була несподіванкою, тому страховка від недбальства не потребувалась.
Згадуючи Джоуї Джі, вона завжди згадувала Карло Аджі. Ні, він не був другом, не зовсім другом, але кимось близьким. Попри його відверто бандитську зовнішність за всіма стереотипами, він завжди поводився з нею по-доброму, як із молодшою сестрою. Тому їй дужче боліло, ніж за решту, коли вона нічого не могла для нього вдіяти. Куля поцілила йому в лівий шлуночок. Для Карло вже все скінчилося задовго до того, як вони принесли до неї його тіло, але Джоуї Джі все одно сподівався; колись Карло робив для нього добру роботу. Та коли вона оголосила його мертвим, той поставився до цього по-філософському: Карло був найкращим. Що ж, часом когось здобуваєш, когось втрачаєш. А потім знизав плечима.