— Довга історія.
— Ми її тобі за чаркою розповімо, — сказав Гнат. — Не все, звісно, а тільки що можна. Такий епос! Майже Енеїда.
— Я не питиму, — нагадав Пилип.
— Знову здорово, — закотив очі Бойко. — Ми бачили, як ти пив.
— Похорон то виняткові обставини.
— А дума про Северина не виняткові обставини? Ну годі тобі! Навіть Орися п'є!
— Ти бачив Орисю? — спитав Северин.
— Ага, — кивнув задоволено Гнат. — Тільки-но з побачення! Моя цукерочка всі-всі листи прочитала і ми сьогодні гуляли Ботанічним садом... Купив їй у «Золотому Розі» коралі, дванадцять разків! Їй дуже сподобалося. Переживала за моє поранення... Така витончена, така ніжна! І я весь такий ясновельможний, тільки герба не вистачає, навіть вітри жодного разу не пустив. Бачте, як мало лаюся? Це все від тієї зустрічі. Стримувався так, що аж срака спітніла.
Тепер зрозуміло, чому він єдиний мав на собі кунтуша, та ще й ретельно виголився.
— Отже, твої листи спрацювали.
— Спрацювали, — і тут Гнат згадав, про що хотів спитати: — До речі, Катря тебе справді в Буді проводжала?
Чорнововк, який вранці після листа вчителю написав сестрі Іскрі, посміхнувся та завдав удару у відповідь:
— Про це я розповім Василю особисто. Може, він складе думу про характерника і характерницю...
Гнат миттю набурмосився. Северин згадав про дагеротипи та дістав усі з торбинки.
— Тримайте, хлопці. Забрав у Гофмана.
Пилип тріснув себе по лобі.
— Так і знав, що я про щось забув.
— І мені з голови вилетіло, — кивнув Ярема та роздивився уважно знімок. — Оце я здоровенний поміж вас.
— Не знаю, що робити з п'ятим, — сказав Северин.
— А що з вашим п'ятим? — поцікавився Василь. — Савка, так? Я все соромився спитати, куди він подівся...
— Його важко поранили, — відказав Пилип. — Дай мені п'ятого, Щезнику. Я збережу та віддам, коли він одужає.
Він сказав «коли», а не «якщо», і Северин був за це вдячний.
Характерники втупилися у дагеротипи. Чорнововк раптом відчув, як вся їхня радість зникла, коли Василь згадав про Савку.
Навіщо веселитися? Навіщо вдавати, наче життя триває? Хто з них стане наступним «важко пораненим», як Деригора? Чи вбитим, як Вишняк?
Клята стежка. Проклята вовча стежка! Кожен, хто ступить на неї, вигорить, наче світ Потойбіччя, а затим і згорить сам.
Якби він знав, що його чекає...
З думок Северина вирвали крики: браття стояли за десяток кроків попереду та кликали його за собою.
— Агов, герою! Чого став, наче гузно репнуло? — це Гнат, авжеж.
— Шинок сам до нас не прийде, — додав Ярема.
— Ти йдеш? — спитав Пилип.
Чорнововк подивився на їхні обличчя. Згадав характерницю Катрю і відьму Ліну, відьму Соломію і вчителя Захара, осавулу Забілу і корчмаря Буханевича, чумака Клименка і двоюрідного брата Трохима...
Розпач зник. Все стало на свої місця.
Він глянув під ноги, де вилася невидима та нескінченна стежка.
Та, що вела між війною та миром, між підлотами та чеснотами, між пеклом та раєм.
Він був на ній не сам.
Не похилившись. Не озираючись. Не опускаючи погляду.
Він ітиме до кінця.
І Северин широко усміхнувся.
— Я йду.
Літературно-художнє видання
Павло Дерев'янко
Аркан вовків
Роман
Головна редакторка Вікторія Гранецька Літературне редагування Любов Кривуца, Вікторія Гранецька Дизайн обкладинки Вадим Карасьов
Верстка та макетування Влад Сорд
Підписано до друку 02.02.2022.
Формат 60x84/16. Папір Lux Cream. Друк офсетний. Друк. арк. 28. Умов. друк. арк. 26,04. Обл.-видавн. арк. 17,50.
Дод. наклад 2000 прим. Замовлення № 376/1.
Видавництво «Дім Химер» 21007, м. Вінниця, вул. Некрасова, 2 Тел.: +38 (098) 355 69 91
E-maiclass="underline" chimeraspublisher@gmail.com Сайт: https://chimeraspublisher.com.ua/
Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб'єкта видавничої справи ДК № 6504 від 29.11.2018 р.
Віддруковано ФОП Корзун Д.Ю. з оригіналів замовника. Свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серія В02 № 818191 від 31.07.2002 р. 21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 62а.
Тел.: 0 (800) 33-00-90, (096) 97-30-934, (093) 89-13-852, (098) 46-98-043. e-maiclass="underline" info@tvoru.com.ua http://www.tvoru.com.ua