Але й реконівський значок не допоміг би, якщо не було виверження лави. А підйомник до Стоунхенджу спав уже понад три століття. Жодної іскорки. У разі відсутності виверження Холлі довелося б летіти туристичним транспортером.
Найближчий рейс був увесь переповнений, але на щастя, в останню мить хтось відмовився, тож Холлі обійшлася без викидання невинних.
Транспортер виявився розкішним лайнером на п’ятдесят місць. Виділили його спеціально для братерства Батів, аби ельфи могли навістити територію своїх предків. Ці гноми все своє життя присвятили піці, і щороку на річницю першого робочого дня Бага вони замовляли транспортер, щоб улаштувати вечірку на поверхні землі. Ласували піцою, пивом і морозивом зі смаком піци. Можна й не говорити, що цілий день вони ходили в капелюхах у вигляді піци.
Отже, шістдесят сім хвилин Холлі провела між двома пропахлими пивом гномами, які горланили пісню:
Піца, піца,
Подія значна.
Багато начинки
І дуже смачна.
У пісні було сто чотирнадцять куплетів. І всі в такому ж дусі. Іще ніколи Холлі не була такою щасливою, як тієї миті, коли побачила швартові вогні Стоунхенджа.
Термінал був дуже великим, він міг похвалитися трьома коридорами для оформлення віз, комплексом розваг і магазинами дьюті-фрі. Останньою сувенірною новинкою був бегемотик-хіпі, якому можна було натиснути на животик і почути: «Розслабся, чуваче».
Значок допоміг Холлі швиденько пройти чергу до таможні та піднятися на поверхню службовим ліфтом. Останнім часом вийти зі Стоунхенджу стало трохи легше, бо Люди Бруду його огородили. Вони захищали свою спадщину, як вони вважали. Як не дивно, але Людей Бруду більше цікавило минуле, ніж теперішнє.
Холлі надягла крила і, отримавши сигнал від контрольної вежі, відкрила шлюз і злетіла на висоту семи тисяч метрів. Було дуже хмарно, але вона все одно увімкнула захист. Тепер її ніхто не помітив би. І для людей, і для їхніх приладів вона стала невидимою. Тільки пацюки і два види мавп здатні були бачити крізь захист.
Холлі увімкнула навігатор на комп’ютері крил і довірила йому керування польотом. Як чудово знову летіти над землею і спостерігати захід сонця. Її улюблена частина дня. На обличчі у Холлі заграла усмішка. Незважаючи на серйозність ситуації, вона була задоволена. Саме для цього вона і народилася. Служити в Реконі. Літати з вітром і вирішувати складні задачки.
Найтсбрідж, Лондон
Відтоді як Батлера підстрелили, минуло вже майже дві години. Як правило, час між зупинкою серця і відмиранням мозку становить чотири хвилини, але його можна подовжити, якщо знизити температуру тіла. Утоплеників, наприклад, можна повернути до життя через годину після клінічної смерті. Артемісові лишалося тільки молитися, аби його імпровізована кріогенна камера протримала тіло Батлера в потрібному стані, доки він зможе перевезти його до «Льодовикового періоду».
Кріогенний інститут мав спеціальні машини для транспортування клієнтів з приватних клінік, де ті померли, до камер інституту. Фургон був обладнаний генератором і всім необхідним для хірургічного втручання. Навіть якщо традиційна медицина вважала спеціалістів із кріогеніки за шарлатанів, від фургона вони були б у захваті, адже він відповідав усім стандартам з обладнання та гігієни.
— Автомобіль коштує майже мільйон фунтів,— повідомила доктор Констанц Лейн Артемісу, коли вони сіди на білосніжні сидіння. На ношах між ними стояла циліндрична кріогенна камера.— Його виготовили на замовлення в Мюнхені. Він абсолютно захищений. Може проїхати по мінному полю і лишитися без жодної подряпинки.
Тепер і Артеміс зацікавився.
— Чудово, лікаре. А чи не може він їхати швидше? Час спливає. Уже минуло сто двадцять сім хвилин, відколи мій партнер у такому стані.
Констанц Лейн спробувала нахмуритись, але над бровами не вистачило шкіри.
— Дві години... Нікого ще не оживляли після такого довгого часу. Але ж, нікого ще взагалі не оживляли після кріогенної камери.
Транспорт у цьому районі завжди рухався хаотично. В торговельному центрі сьогодні влаштували розпродаж, тож усюди було повно втомлених покупців із повними торбами. Знадобилося ще сімнадцять хвилин, аби дістатися службового входу «Ан Фан». Як і обіцяли Артемісу, там не було жодного поліцейського. Тільки інспектор Джастін Барр стояв на порозі. Він був просто велетенський, нащадок зулусів, якщо вірити Батлерові. Не важко було уявити його поруч із Батлером у якійсь екзотичній країні.