— Схоже, ні. І до речі, щипання не допомагає мені зосередитись.
Хлопець подивився на консоль. Що він пропустив? Думай, хлопче, думай. Змусь працювати клітини свого мозку. Він нахилився до других дверей, переніс вагу на іншу ногу. Червоний килимок під ногами пискнув.
— Звісно! — вигукнув він.
Хлопець схопив Холлі та притулив до себе.
— Це не просто розпізнавання голосу,— квапливо пояснив він.— Килимок ще й вагу перевіряє.
І він мав рацію. Вони обоє важили майже стільки ж, скільки і Спіро. Механічний пристрій лишився задоволений. Другі двері опустилися в слот під ногами.
Артеміс передав Холлі пальця.
— Лети,— сказав він.— У Спіро майже не лишилося часу. Я за тобою.
Холлі взяла палець.
— А якщо не вийде?
— Тоді переходимо до плану Б.
Холлі повільно кивнула.
— Сподіваюся, що не доведеться.
— І я сподіваюся.
Артеміс увійшов у кімнату. Він не звернув уваги на коштовне каміння і цінні папери, пройшов прямо до плексигласової в’язниці Сі-Куба. На шляху в нього стояли двоє величезних громили. Обоє були в кисневих масках, але обличчя в них були неприродньо нерухомі.
— Вибачте, джентльмени. Чи ніхто не заперечуватиме, якщо я візьму Куб містера Спіро?
Чоловіки не відповіли. Це, мабуть, через паралітичний газ у каністрах, отриманий із отрути перуанських павуків. За хімічним складом газ був дуже схожий на мазь, яку південно-американські жителі використовували замість анестетика.
Артеміс набрав код, який йому сказав на вухо Фоулі, і чотири боки плексигласової коробки тихо опустилися, лишивши Сі-Куб без захисту. Хлопець простягнув руку до приладу...
Спальня Спіро
Холлі через гардеробну повернулася до спальні Спіро. Підприємець лежав у тій самій позі, в якій вона його лишила. Його дихання було нормальним. Годинник на візорі Холлі показував 4:57. Саме вчасно.
Холлі обережно розгорнула палець і приставила до суглоба. Ліва рука Спіро була холодною. Капітан наблизила зображення пошкодженого пальця за допомогою спеціального фільтра на візорі. Здається, краї зрізу чудово зійшлися.
— Зцілися,— сказала вона, і з кінчиків її пальців до пальця Спіро потекли магічні іскри.
Нитки синього світла зшили шкіру та епідерміс, поверх розрізу з’явилася нова шкіра і замаскувала рану. Палець почав вібрувати і пульсувати. З пор пішла пара, руку Спіро закрив туман. Рука затряслася, тремтіння передалося кістлявій грудній клітці. Спина магната вигнулася, і на мить Холлі здалося, що він переламається надвоє, але чоловік упав на ліжко. Серце його під час усієї операції билося рівно і розмірено.
Кілька блакитних іскорок пірнули в тіло Спіро, немов камінці в ставок, і попливли за вуха, саме туди, де щось шукав Артеміс. Цікаво. Холлі відігнула одне вухо і побачила шрам у вигляді півмісяця. Під впливом магії той швидко зник. За другим вухом був такий само шрам.
Холлі збільшила зображення за допомогою шолома.
— Фоулі, що ти про це скажеш?
— Пластична хірургія,— відповів кентавр.— Може, наш друг Спіро робив підтяжку обличчя. А може...
— А може, це не Спіро,— закінчила Холлі та переключилася на Артеміса.— Артемісе, це не Спіро. Це дублер. Ти мене чуєш? Відповідай, Артемісе.
Артеміс не відповів. Може, не хотів. А може, просто не міг.
Захищена кімната
Артеміс протягнув руку до приладу, і фальшива стіна з пневматичним шипінням від’їхала вбік. За нею стояли Йон Спіро і Арно Блант. Посмішка у Спіро була такою широкою, що туди легко можна було вставити скибку кавуна.
Він заплескав у долоні, забрязкотіли браслети.
— Браво, містере Фауле. А дехто не вірив, що ви зможете.
Блант витяг із гаманця стодоларову банкноту і протягнув Спіро.
— Дякую, Арно. Сподіваюсь, це навчить тебе не битися об заклад із начальником.
Артеміс кивнув.
— У спальні. То був ваш дублер.
— Так, Коста — мій кузен. У нього голова такої ж форми. Кілька шрамів, і ми стали схожими, немов дві краплі води.
— Тож ви налаштували гелевий сканер на відбиток його пальця.
— Лише на одну ніч. Хотів подивитися, як далеко ти зможеш зайти. Дивовижний ти хлопець, Арті. Іще ніхто не потрапляв до цієї кімнати, а ти би здивувався, дізнавшись, скільки професіоналів намагалися це зробити. Схоже, моя система має кілька недоліків, нехай охорона з ними розбереться. Як ти увійшов? Кости ж із тобою не було.
— Секрет фірми.
Спіро спустився в кімнату.
— Байдуже. Передивлюся запис. Обов’язково знайдеться зо дві камери, до яких ти не дістався. Але я точно знаю одне: без допомоги не обійшлося. Перевір, чи є в нього мікрофон, Арно.