Але тамтешні чиновники чомусь не поспішилися її пропустити. Начальникові безпеки зовсім не сподобалося те, що капітан Куць не тільки зупинила весь рух, «наклавши лапу» на першу капсулу, що мала летіти шахтою Е1 на поверхню, а ще й захотіла реквізувати собі цілий шатл для зворотної мандрівки.
— То перевірте ще раз усю вашу систему! — процідила Холлі крізь зціплені зуби. — Я певна, що штаб-квартира поліції вже надіслала вам цей дозвіл.
Войовниче налаштований гном глипнув на екран свого портативного комп’ютера.
— Ні, пані. Нічого такого я не отримав.
— Послухайте-но, пане…
— Я — комендант Терил.
— Так-от, коменданте Териле, я виконую надважливе завдання. Це пов’язано з національною безпекою. Мені потрібно, щоб кілька годин зала прибуття була абсолютно порожня.
Терил театрально зобразив, що от-от зомліє.
— Щоб зала прибуття була порожня? Кілька годин? Дівчинко, чи ти не схибнулась часом? Ось-ось повинні прибути три шатли з Атлантиди. І що я маю сказати пасажирам? Що мандрівки скасовуються через якісь там секретні махінації наших поліціянтів? Нині ж у нас пік сезону! Я не можу просто взяти й зупинити весь рух. Не можу й не буду!
Холлі здвигнула плечима.
— Чудово. Тоді ваші туристи зможуть помилуватися двома справжніми живими багноїдами, котрих я сюди привезу. Гарантую вам, тут такий шарварок зчиниться, що ви не раді будете.
— Двома багноїдами? — приголомшено перепитав начальник служби безпеки. — Ви їх привезете сюди, на термінал? Ви що, з глузду з’їхали?
Терпець у Холлі от-от мав урватися — як, до речі, й час.
— А це ви бачите? — показала вона на емблему на своєму шоломі. — Я — капітан Корпусу особливого призначення. І жоден гном, що уявив себе крутим поліціянтом, не завадить мені виконати наказ!
Терил випростався на весь свій зріст, себто на всі сімдесят сантиметрів.
— Ага, а я чував про тебе! Ти — та сама схибнута, шалена дівчина з лепреконів. Це ж ти чимало шелесту наробила тут торік, авжеж, ти! Ми, чесні підземні платники податків, досі не можемо оговтатись. Ось на що йде наше золото…
— Ти просто звернися в центр, ти, пришелепкуватий бюрократе! І дізнаєшся, що я виконую наказ.
— Називай мене, як хочеш, панянко. А в нас тут свої власні правила, і я не збираюсь їх міняти, не діставши вказівки знизу. Тим більше заради якогось дівчиська, що тільки й уміє пугачем вимахувати!
— Ну то зв’яжись зі штаб-квартирою Корпусу!
Терил зневажливо пирхнув.
— Щойно активізувалася магма. Дуже нелегко встановити зв’язок. Можливо, спробую додзвонитися ще разок, хай-но закінчу обхід. А ти відпочинь тим часом трохи в залі відправлення.
Холліна рука потяглася до електрошокового кийка.
— Ти хоч розумієш, що чиниш?
— А що ж я такого чиню? — поцікавився гном несподівано захриплим голосом.
— Ти перешкоджаєш проведенню поліційної операції.
— І нічому я не перешкоджаю…
— Отже, я вільна усунути перешкоду, застосувавши таку силу, до якої я вважатиму за необхідне вдатися.
— Ти не погрожуй мені, панянко…
Холлі взяла кийка в руку й спритно ним покрутила.
— Я тобі зовсім не погрожую. А просто інформую тебе про правила поліційної процедури. Якщо ти й далі мені перешкоджатимеш, я змушена буду усунути перешкоду, себто тебе, після чого звернусь по допомогу до твого заступника.
Але вона все ще не остаточно переконала Терила.
— Ти не посмієш, — заявив він.
— Згадай, — осміхнулася Холлі, — що я ж та сама схибнута, шалена панянка! Згадав?
Гном задумався. Навряд чи це дівчисько з Корпусу ушкварить його своїм кийком, але… хто вгадає, що в тих ельфинь на думці?
— Ну гаразд уже, — нарешті здався він і роздрукував зі свого комп’ютера перепустку. — Ось тобі добова віза. Але якщо ти не повернешся протягом доби, мені доведеться тебе заарештувати, й настане моя черга погрожувати.
Холлі вирвала аркуша з гномових рук.
— Мрій про що хочеш, але не забудь головного: щоб до мого повернення зала прибуття була очищена.
А тим часом Артеміс вивіряв на Лаккеєві деякі свої ідеї. Він часто вдавався до такого методу, коли розробляв який-небудь план. Зрештою, ніхто не знався на таємних операціях краще за Лаккея.
— А можемо ми простежити, звідки прийшов MPEG?
— Ні, пане Артемісе. Я був спробував. Вони ввели в послання якийсь невідомий вірус, що мав його знищити. Я тільки встиг переписати відео на жорсткий диск, як оригінал листа сам собою стерся.