Усередині реактора Опал охопило збудження. Це незабаром станеться. Незабаром. Вона давно рахувала секунди, але поштовхи під час спуску на підйомнику збили її.
«Я готова, — думала вона.— Готова до наступного кроку».
«Натисни! — послала вона уявний наказ гномові, знаючи про те, що її молодше «я» почує цю думку й злякається.— Натисни курок».
Фоулі відчув, що його чубчик упав під вагою поту, що виступив, і спробував пригадати свою розмову з Кабалліною цим ранком.
«Сподіваюся, я сказав, що люблю її. І завжди любитиму. Але чи справді я сказав це сьогодні вранці? Чи не сказав?»
Ця деталь чомусь здавалася йому страшенно важливою.
«Кабалліна в передмісті. Вона буде в безпечній зоні. Чудово».
Але кентавр сам не вірив своїм думкам. Якщо за всім цим стояла Опал, її план — це справжня відьмина пряжа, яку ще розплутувати й розплутувати.
«Опал Кобой не будує плани, вона пише опери».
Уперше в житті Фоулі зі страхом спіймав себе на думці про те, що хтось може виявитися крутішим, ніж він сам.
Батлер пробирався крізь натовп, обережно переставляючи ноги. Його поява в порту тільки посилила паніку, але цього було вже не виправити. Деякі прикрості, завдані окремим ельфам, без залишку окупляться, якщо він зуміє вчасно дістатися човника. Ельфи снували біля його ніг, немов зграйка рибок, деякі тикали в Батлера парасольками, хтось спробував навіть відігнати його за допомогою репеленту, смердючий запах якого, на велике невдоволення гіганта, надовго застряг у нього в ніздрях.
Коли вони досягли контрольного турнікета, Батлер попросту переступив через нього, залишивши переляканий натовп позаду. У Батлера вистачило розуму висунути вперед Холлі — так можна було спробувати пройти, не втрачаючи часу на огляд.
Холлі впізнала ельфа, що стояв на контрольному посту, і покликала його:
— Чиксе, наша труба відчинена?
Чикс Вербіл був колись напарником Холлі на патрулюванні, і одного разу вона навіть урятувала йому життя, витягнувши пораненого з небезпечної халепи.
— Е-е... так. Командор Келп наказав нам відкрити хід. З вами все гаразд, капітане?
Холлі спустилася з плеча Батлера, на якому сиділа, як на полиці, поблискуючи підківками на підборах.
— Усе чудово.
— Незвичайний вид транспорту,— зауважив Чикс, нервово ширяючи за півметра над сталевою полірованою підлогою. Його відображення нагадувало ельфа, що потрапив у якийсь інший вимір.
— Не хвилюйся, Чиксе,— сказала Холлі, поплескуючи Батлера по стегну.— Він ручний. Від нього тільки смердить страхом.
Батлер шумно видихнув цей уявний запах.
Чикс піднявся ще на кілька сантиметрів, і обриси його крил стали розмитими. Він натиснув кілька кнопок на своєму наручному комп’ютері з цифрами, що світяться.
— ОК. Можете йти. Техніки перевірили всі системи життєзабезпечення. І ми завантажили свіжий плазмовий куб, його вистачить на кілька місяців. Броньовані двері зачиняться менш ніж через дві хвилини, тому на вашому місці я би поквапився, якщо ви берете із собою цих двох бридких хлопців... е-е... людей... із собою.
Батлер вирішив залишити Артеміса у себе на плечі, поки вони не опиняться в шаттлі, оскільки на шляху їм, можливо, доведеться поспіхом переступати через гномів. І він широкими кроками попрямував униз по металевій трубі, що з’єднувала контрольний пункт із їхнім шаттлом.
Фоулі свого часу наказав переробити цей шаттл, тому Батлер міг протиснутися в нього майже вільно, правда, низько нахиливши при цьому голову. Сам шаттл дійсно був позашляховиком, конфіскованим кримінальним бюро в одного контрабандиста, який промишляв тунцем. Середній ряд сидінь зняли, що дозволило гігантові-охоронцеві витягнутися на спині. їзда на позашляховику була найулюбленішим заняттям Батлера під час його візитів у підземний світ.
— Позашляховик! — фирчав тоді Фоулі.— Наче у Місті десь немає доріг! Символ розбазарювання палива — ось що таке ці драндулети.
Правда, це не завадило йому з інтересом замовити переробки, після яких він став нагадувати американський Хаммер і ззаду можна було посадити двох людей. А оскільки одним із цих людей був Артеміс, Фоулі не зміг трохи не порисуватися, втиснувши в маленький обсяг, порівняний хіба що з об’ємом марсіанського зонда, масу додаткових прибамбасів: гелеві сидіння, тридцять два динаміки, телевізор 3D високої чіткості, а для Холлі — кисневу маску, і ще лазерний різак у фігурному ковпаку, зробленому у вигляді бісеняти, що дмухає у довгий ріг. Завдяки цьому бісеняті шаттлу дали прізвисько — «Срібний Купідон». Артеміс знаходив це прізвисько занадто романтичним, а ось Холлі із задоволенням повторювала його при кожному зручному випадку.