— Ти маєш бути бездоганною, Шорт, тобто кращою за всіх інших. — Рут зітхнув і відкинувся на спинку стільця: — Не знаю, Холлі. Після того, що сталося в Гамбургу...
Холлі поморщилася. Гамбурзька справа обернулася на повний провал. Один із тих, кого вона заарештувала, втік на поверхню і спробував знайти притулок у Народа Бруду. Довелося Рутові зупиняти час, викликати допомогу і стирати пам’ять. Поліція згаяла чимало часу. І все через неї.
Командир подивився на анкету, що лежала перед ним на столі.
— Нічого не вийде. Я прийняв рішення. Переводжу тебе до Транспортного підрозділу до капрала Фронд.
— Фронд! — не витримала Холлі. — Та вона ж пустоголова! Ви ж не можете отак просто відправити мене до неї.
Обличчя в Рута стало іще темнішим.
— Можу і відправлю. Чом би й ні? Ти ніколи не викладалася на всі сто... А може, просто така і є. Вибач, Шорт, у тебе була можливість...
І командир повернувся до своїх паперів. Зустріч було закінчено. Холлі заклякла на місці. Вона все втратила. Найкраща кар’єра, про яку можна було тільки мріяти, і вона все зіпсувала. Одна-єдина помилка, і про блискуче майбутнє можна було забути. Так нечесно. Холлі відчула, як її охоплює неймовірна лють, та проковтнула її. Зараз не час утрачати голову.
— Командире Рут, сер. Я думаю, що заслужила на ще один шанс.
Рут підвів голову.
— Чому б це?
Холлі глибоко вдихнула.
— Через мій послужний список, сер. Він говорить сам за себе, якщо не рахувати справи в Гамбурзі. Десять успішних операцій. Жодного стирання пам’яті, якщо не рахувати...
— Справи в Гамбурзі,-— закінчив Рут.
Холлі вирішила не відступати.
— Якби я була хлопцем... одним із ваших улюблених ельфів... цієї розмови навіть і не сталося б.
Рут сердито сіпнув головою.
— Хвилинку, капітане Шорт...
Його перебило дзижчання одного з телефонів на столі. Потім задзеленчав другий, третій. На стіні за спиною увімкнувся величезний екран.
Рут натиснув кнопку і поєднав усі дзвінки в режимі конференції.
— Так?
— У нас утікач.
Рут кивнув.
— Щось у скопі?
Скопом називали таємну систему стеження, підключену до американських супутників.
— Так, — підтвердив другий співрозмовник. — Сигнал з Європи. Південна Італія. Ніякого прикриття.
Рут вилаявся. Міфічну істоту без прикриття можуть побачити люди. Може, не так уже й погано, якщо утікач — гуманоїд.
— Класифікація?
— Погані новини, командире, — вступив третій співрозмовник. — Маємо дикого троля.
Рут потер очі. Чому таке завжди трапляється під час його чергування? Холлі чудово його розуміла. Тролі — найжахливіші створіння з тих, що живуть у глибоких тунелях. Вони блукають лабіринтами і полюють на все, що в лиху годину перетне їм дорогу. В крихітному тролиному мозку немає місця для правил або обмежень. Інколи якомусь тролю вдається знайти шахту підйомника. Як правило, концентрований потік повітря їх лякає, але буває і так, що якомусь небезпечному велетню вдається видряпатися на поверхню. Навіть від слабкого світла вони божеволіють із болю і починають крушити все на своєму шляху.
Рут тряхнув головою, відганяючи лихі думки.
— Добре, капітане Шорт. Схоже, у тебе з’явився шанс. — Чи вистачить сил?
— Так, сер, — збрехала Холлі, чудово розуміючи, що Рут одразу б усунув її від справи, якби дізнався, що вона не виконала Ритуалу.
— Добре. Тоді берися до роботи і вирушай до місця злочину.
Холлі глянула на екран. Скоп показував чіткий малюнок італійського містечка. До людських будинків через поля швидко прямувала червона точка.
— Усе ретельно розвідай і відрапортуй. Навіть не намагайся наближатися до нього сама. Викликай службу вилову. Зрозуміло?
— Так, сер.
— Минулого кварталу через напади тролів ми втратили шістьох. Шістьох чоловіків. І це під землею, на знайомій території.
— Зрозуміло, сер.
Рут скептично скривив губи.
— Ти зрозуміла, Шорт? Справді?
— Гадаю, що так, сер.
— Ти колись бачила, що може зробити троль із кістками і плоттю?
— Ні, сер. Не зблизька.
— Добре. Хай сьогодні таке не трапиться вперше.
— Зрозуміло.
Рут уважно на неї подивився:
— Не знаю, в чому справа, капітане Шорт, але коли ти починаєш зі мною погоджуватися, я починаю неабияк нервуватися.
У Рута були всі підстави так себе відчувати. Якби він знав, до чого призведе це завдання, він би тієї ж миті подав у відставку. Сьогодні вночі зміниться історія. І то будуть зміни, не схожі на відкриття радію або перший крок людини на Місяці. Скоріше, щось на кшталт іспанської інквізиції або загибелі «Гінденбурга». Погані події і для людей, і для ельфів. Погані геть для всіх.