Без паніки. Він мене не бачить.
Троль схопив стіл.
Невидима. Абсолютно невидима.
Він розмахнувся непевною рукою і запустив його.
Повітря лише трохи здригнулося.
Стіл летів їй прямо в голову.
Холлі відсахнулася. Спізнилася на секунду. Стіл зачепив пристрій за спиною і збив бензиновий бак. Той відскочив угору, лишивши за собою шлейф вогненебезпечної рідини.
В італійських ресторанах, щоб ви знали, повно свічок. Бак пролетів прямо крізь великий канделябр. Спалахнуло полум’я. Палаючі краплини бензину смертельним феєрверком посипалися на троля. Холлі теж кинулася на нього.
Він її бачив. Жодних сумнівів. Він мружився на неї, намагаючись розгледіти в ненависному світлі. Її захист зник. Магія скінчилася.
Холлі звивалася в лапах троля, та дарма. Пальці чудовиська були завбільшки з банани, але значно твердіші. Вони легко б розчавили їй ребра. Гострі, мов голки, кігті уп’ялися в цупку тканину комбінезона. Будь-якої миті тканина не витримає, і їй прийде кінець.
Думати Холлі не могла. В ресторані здійнявся галас. Троль вишкірив ікла: намагався вхопити шолом гнилими зубами. Навіть крізь фільтр Холлі відчувала огидний сморід з його рота. Повіяло горілим волоссям: у троля загорілася спина.
Зелений язик тварюки Потягнувся до візора, з нього капала слина. Візор! Ось воно! Єдиний шанс.
Холлі дотяглася вільною рукою до кнопок на шоломі. Тунельні фари. Дальнє світло.
Вона натиснула на кнопку, і 800 ватт нефільтрованого світла вирвалося із лампочок над її очима.
Троль відсахнувся і заревів від болю. На полицях бару задзеленчали пляшки і склянки. Бідолашна істота не витримала. Переляканий, у вогні, а тепер іще і засліплений. Крихітним мозком заволоділи шок і біль. І мозок відмовився працювати. Троль комічно й незграбно клацнув щелепами. Холлі відкотилася, щоб не потрапити під ікла.
Запанувала тиша. Коли-не-коли дзенькало скло, потріскувала палаюча волосинка або хтось схлипував. Холлі піднялася на тремтячі ноги. За нею спостерігало багато очей. Людських очей. Вона була на сто відсотків видима. І таємниці ці люди не зберігатимуть. Така вже це нація. Обожнюють розповсюджувати плітки.
Вона підняла розкриті долоні. Жест миру.
— Скузатемі тутті, — легко зірвалися з язика слова. Вибачте за все.
Італійці дуже люб’язно відповіли, що нічого, нічого.
Холлі повільно сунула руку в кишеню і витягла невеличку сферу. Поклала її по центру на підлогу.
— Гуардате, — сказала вона. Дивіться.
Усі подалися вперед, щоб роздивитися маленьку сріблясту кульку. Вона цокала, швидше і швидше, немов лічильник бомби. Холлі повернулася до сфери спиною. Три, два, один...
Бум! Шарах! Масова непритомність. Нічого серйозного, просто через сорок хвилин усі відчують головний біль. Холлі зітхнула. В безпеці. На якийсь час. Вона підбігла до дверей та опустила клямку. Ніхто не зайде і не вийде. Хіба що крізь дірку в стіні. Потім вона побризкала на троля ресторанним вогнегасником, сподіваючись, що той не прийде до тями від крижаної піни.
Холлі оглянула безлад, який вона вчинила. Погано, нічого не скажеш. Гірше, ніж у Гамбурзі. Рут заживо здере з неї шкіру. Краще вже з тролем зустрітися. Кар’єрі кінець, це вже точно, але раптом це стало і не так уже важливо, під ребрами запекло, і скроні стиснув гострий біль. Може, трохи відпочити? Хвилиночку. Щоб зібратися з силами і гідно зустріти Службу Вилову.
Холлі навіть стільця не стала шукати. Ноги підкосилися, і вона впала на картатий лінолеум підлоги.
Прокинутись і побачити бульдоже обличчя командира Рута — такого й ворогу не побажаєш. Холлі блимнула і розплющила очі. На хвилину їй здалося, що вона побачила в очах командира щось схоже на занепокоєння. Але тієї ж миті воно змінилося на звичну лють.
— Капітане Шорт! — рявкнув він так голосно, що їй мало не знесло голову. — Що тут відбулося?
Дівчина непевно підвелася на ноги.
— Я... Тут... Було... — Язик зовсім не слухався.
— Ви порушили наказ. Я сказав вам не лізти! Ви знаєте, що заходити до людських помешкань без запрошення не можна.
Холлі тряхнула головою, намагаючись сфокусувати зір.
— Я отримала запрошення. Дитина покликала на допомогу.
— Дуже важко довести, Шорт.
— Існують прецеденти, сер. Справа капрала Роува. Суд присяжних вирішив, що крик жінки про допомогу можна вважати запрошенням зайти в помешкання. До того ж, ви теж тут. Отже, ви теж отримали запрошення.
— Гм. — Рута її слова не переконали. — Тобі просто пощастило. Усе могло скластися набагато гірше.
Холлі подивилася навкруги. Так, могло скластися набагато гірше. Ресторан був геть розтрощений, сорок непритомних відвідувачів чекали вирішення своєї долі. Техніки уже прилаштовували до їхніх скронь мініатюрні електроди.