Одначе її кепський настрій мав і ще одну (можливу) причину, хоча сама Холлі категорично це заперечила б. Ритуал. Ось уже котрий місяць вона збирається його виконати і ніяк не збереться. Часу начебто не знаходить. А хай-но Корч виявить, що вона ледве дихає на останніх краплях чарівної сили, її негайно переведуть до Транспортної Поліції.
Холлі скотилася зі свого матраца й подибуляла в душ. Оце була чи не єдина перевага їхнього життя побіля земного ядра — завжди гаряча вода. Звісно, ніякого природного світла, сонячного чи місячного, тут не було, але це ще невелика ціна за змогу жити чимдалі від людини. Підземелля. Єдина царина, куди ще не добулися жадібні, невгамовні люди. Немає ж бо нічого приємнішого, як після тривалого робочого дня повернутися додому, скинути захисний екран і зануритися в басейн із булькотливим багном. Істинне блаженство.
Холлі одяглася, защібнувши під саме підборіддя замок-блискавку на своєму тьмяно-зеленому комбінезоні, й закріпила на голові шолом. Таки ошатні й зручні ці сучасні уніформи ЛеППРКОНу. Не те, що колишні парадні мундири: черевики з пряжками та бриджі. Тьху! Воно й не дивно, що в усіх людських побрехеньках лепреконів виведено такими кумедними бевзями. Хоча… Що, коли б ті багнощи довідалися, що насправді слово «лепрекон» пішло від назви елітного підрозділу ЛеППРКОН, себто Легіон Підземної Поліції, Рухомий Корпус Особливих Напрямів? Можна собі уявити! На лепреконів негайно влаштували б полювання. Краще вже лишатися непомітними, аби ті, нагорі, й далі вірили у свої байки…
На поверхні саме сходив місяць, тож Холлі вже не мала часу на нормальний сніданок. Натомість ельфиня схопила з холодильника пляшечку з недопитим кропив’яним йогуртом і гайнула тунелями, ковтаючи на ходу. Як завжди, на центральній вулиці панував хаос. Летючі спрайти, далека рідня ельфів, напхались аж до стелі тунельного проспекту, утворивши повітряну пробку. Не краще поводилися й гноми, що своїми гладкими, колихливими задами перекривали відразу дві смуги вуличного руху. А з калюж поливали всіх добірною лайкою, мов матросня у пивниці, жаби-лихослови. Хтось пожартував, пустивши цю породу на світ, а вона як почала розмножуватися! Чиста тобі епідемія. Ну що з того, що в жартуна забрали його чарівну паличку…
Холлі ліктями прокладала собі дорогу, щоб добутися до поліційної дільниці. Біля Спудового торговельного центру зіштовхнулися юрби, що рухалися в різних напрямках. Капрал Триттон силкувався їх розвести, кому куди. От не поталанило хлопцеві. Справжній кошмар. Їй, Холлі, краще — вона хоч на поверхні працює.
Вхід до поліційної дільниці заблокували маніфестанти. Війна між гоблінами й гномами за перерозподіл територій спалахнула з новою силою, і щоранку сюди стікалися натовпи розлючених батьків, вимагаючи звільнення їхніх ні в чому не винних чад. Холлі пирхнула. Якщо є десь на світі хоч один ні в чому не винний гоблін, то Холлі Куць дуже хотіла б подивитися на нього. Камери були переповнені гоблінами й гномами; кожна зграя горлала своїх бойових пісень, жбурляючи в супротивників кулястими блискавками.
На превелику силу Холлі якось пробивалася крізь юрбу.
— Пропустіть! — гаркнула. — Я — поліціянт на службі.
Краще б вона була не озивалася! Невтішні батьки враз насипалися на неї, мов мухи на черв’яка.
— Мій Грумпо не винен!
— Поліційна сваволя!
— Офіцере! Чи не були б ви такі ласкаві передати моєму маленькому ковдрочку? А то без неї він не може спати.
Холлі опустила дзеркальне забороло свого шолома й попрямувала далі, не озиваючись ні до кого. А колись же уніформа викликала повагу… Не те, зовсім не те нині. Тепер ти — об’єкт для нападок.
— Даруйте, офіцере, але десь загубився мій дзбан із бородавками…
— Перепрошую, юний ельфе, але моя киця видерлася на сталактит, то чи не могли б ви…
А ще можна почути й таке:
— Якщо ви маєте хвилинку, капітане, то чи не могли б ви підказати мені, як пройти до Джерела Вічної Юності?
Холлі аж сіпнулася. Тільки туристів їй ще бракувало. Тут своїх клопотів по саму зав’язку. Ба навіть вище — як вона незабаром мала довідатися.
У приймальні поліційної дільниці один відомий гном-клептоман заклопотано вичищав кишені всіх, хто стояв у черзі подати заяву; «обслужив» він так і поліціянта, до котрого був прикутий наручниками. Холлі потягла злодюжку електрошоковим кийком. Потужний заряд присмалив гномові шкіряні штани до сідниць.
— То ти вже й тут чистиш кишені, Мульче?