Выбрать главу

Троль саме тягся лапою до Джульєттиної пахви. Таким способом ці тварюки розправляються із беззахисними жертвами. Пазурі заходять під ребра, видираючи живе серце. Плоті завдається мінімальна шкода, й жертва помирає майже без болю, а отже, й без напруження останньої хвилини боротьби за життя — напруження, від якого м’ясо робиться жорстке.

Холлі увімкнула «Сонікс», і… нічого не сталося. Кепсько. Зазвичай тролі не зносять надвисоких звуків. Але цей екземпляр навіть не труснув своєю патлатою довбешкою. Одна з двох причин: або шолом не функціонує, або ж троль глухий, як тетерук. На жаль, справжньої причини Холлі не могла визначити — звуки такої висоти не чутні навіть для її гострих вушок.

Хай там як, а ця відмова «Соніксу» змусила Холлі вдатися до такої стратегії, вдаватися до якої їй зовсім не хотілося. Вона пішла на безпосереднє зіткнення. І все це — подумати тільки, — аби врятувати життя людині Безперечно, вона геть із глузду з’їхала.

Холлі сіпнула важіль, перемкнувши четверту швидкість відразу на задній хід. Звісно, так можна й розладнати коробку передач. Від механіків буде їй за це добрячий прочухан — у тому неймовірному випадку, якщо вона все-таки вціліє після всього цього нескінченного кошмару. Завдяки цьому маневрові, такому шкідливому для обладнання, вона обкрутнулася в повітрі, так що каблуки її черевиків націлилися просто тролеві в голову. Холлі скривилася. Це ж буде вже другий її бій із тим самим чудовиськом, після Італії. Неймовірно.

Її закаблуки таки влучили точно в маківку тролевої голови. Завдяки швидкості, яку ельфиня зуміла розвинути, на тролячу голову звалилась вага близько півтонни. Тільки вшита в Холлін комбінезон арматура врятувала її ноги від переломів. І все ж таки вона почула, як колінна чашечка з хрускотом вискочила із суглоба. Біль гострим пазуром пронизав їй мозок. Але найгірше було те, що це завадило їй здійснити задуманий маневр відходу. Замість злетіти знову на безпечну висоту Холлі скотилася на тролеву спину й відразу ж заплуталася в густому мотуззі його вовни.

Троль розлютився не на жарт. І таки було від чого: згори щось невідоме падає йому на голову і не тільки заважає йому пообідати, а ще й поселяється в його хутрі разом із слимаками-чистильниками! Чудовисько випросталось і спробувало дотягтися пазуристою лапою до спини. Криві пазурі зашкрябали по Холліному шоломові, лишаючи паралельні борозни в прозорому сплаві заборола. Небезпеку від Джульєтта на хвильку відведено, зате ж Холлі посіла її місце в списку претендентів на передчасну смерть.

Троль іще дужче стис пальці, якимось дивом йому пощастило втримати в пазурах шолом, хоча О’Гир і запевняв, нібито вхопитись за ту гладесеньку антифрикційну поверхню просто неможливо. Доведеться добре висварити кентавра за таку ненадійність. Якщо не в цьому житті, то бодай у наступному.

Капітан Холлі Куць відчула, що злітає у повітря, й ось вона опинилася лицем до морди зі своїм давнім ворогом. Долаючи біль і розгубленість, ельфиня силкувалась зосередитись. Нога її теліпалася, неначе маятник, а тролів смердючий віддих хвилями бив їй у ніс.

План, вона ж мала якийсь план! Не на те ж летіла вона вниз, аби скрутитися калачиком і померти. Мала бути якась тактика чи стратегія. Не може бути, Щоб за всі довгі роки в Академії вона нічого не навчилася! То міг бути й пречудесний план, але він ніяк не спливав на поверхню її свідомості. Біль і шок плутали думки, не дозволяли пригадати. Не спливав — і край!

— Світло, Холлі…

В голові їй лунав голос. Що це? Вона розмовляє сама з собою? Отже, схибнулася? Ха-ха. Не забути б розповісти про це О’Гирові… О’Гир?

— Увімкни прожектори, Холлі! Якщо він пустить у дію свої ікла, ти загинеш так швидко, що ніяка чарівна сила не встигне тебе врятувати.

— О’Гире? Це ти?

Чи вона вимовила ці слова вголос? А чи тільки проказала їх подумки? Холлі й сама не знала…

— Увімкни тунельні прожектори, капітане! — Це вже інший голос, не такий лагідний. — Зараз же натисни на кнопку! Це наказ!

Отакої! Та це ж Корч. Знову вона провалює завдання. Спочатку Гамбург, потім Мартіна-Франка, а тепер оце.

— Слухаюсь, пане, — промимрила вона, намагаючись надати голосові професійного звучання.

— Тисни, кажу тобі! Зараз же, капітане Куць!

Холлі подивилася тролеві просто в його безжальні очиська й натисла на кнопку. Дуже мелодраматична сценка. Точніше, вона була б такою, коли б світло спалахнуло. На лихо, в поспіху капітан Куць схопила один із тих шоломів, які встиг попсувати Артеміс Фаул. А тому не працювали ні «Сонікс», ні фільтри, ні прожектори. Галогенні лампи лишилися на місці, але провідки, завдяки невгамовній допитливості Артеміса, виявилися від’єднаними.