Выбрать главу

Холлі ніжно посміхнулася велетню-охоронцю. Вона активувала крила, вмонтовані в костюм, і під­нялася на рівень Батлерових очей. Чмокнула його в щічку, обхопила його голову. Руки ледь зійшлися на потилиці.

Батлер постукав по її шолому.

— Чудове обладнання. Не витримує порівняння з тим, що було в Легітимній Ельфійській Поліції.

— Не витримує, — погодилася Холлі, знімаючи шо­лома. — Ця Восьма Секція на кілька років випереджає стандарти ЛЕП. Скільки вклали, стільки й отримують.

Батлер узяв у неї з рук шолом.

— Чи є щось іще цікаве для такого старого вояка, як я?

Холлі натиснула кнопку на комп’ютері на зап’я­стку.

— Перевір нічне бачення. Видно як... ну... як удень. Але, що цікаво, фільтри реагують на світло, яке на них потрапляє, тож тепер нікого не засліпить спалах фотоапарата.

Батлер розуміюче кивнув. Головний недолік ніч­ного бачення, так уже історично склалося, — болюча реакція на раптові спалахи світла. Навіть полум’я свічки може моментально засліпити.

Артеміс відкашлявся.

— Перепрошую, капітане. Та чи ви двоє цілий ве­чір будете плакати від захвату над шоломом, чи пе­рейдемо до справ, які потрібно обговорити?

Холлі підморгнула Батлерові.

— Твій хазяїн кличе. Цікаво, що йому потрібно?

Вона вимкнула крила, влаштувалася на стільці. Схрестила руки і глянула Артемісові прямо в очі.

— Ну, гидкий хлопчисько. Здаюся на твою ласку.

— Демони. Треба поговорити про демонів.

Легковажний вогник в очах Холлі згас.

— А чому тебе так цікавлять демони, Артемісе?

Артеміс розстебнув два ґудзики на сорочці і витяг золоту монетку на мотузочці. По центру монети була кругла дірочка. Від пострілу лазера Холлі.

— Ти дала це мені після того, як урятувала бать­кове життя. Я тобі винен. Я винен Народові. Тож за­раз хочу щось для нього зробити.

Холлі це не дуже переконало.

— Зазвичай перед тим, як щось зробити для На­роду, ти обговорюєш винагороду.

Артеміс прийняв звинувачення кивком голови.

— Це правда. Було правдою, але я змінився.

Холлі схрестила руки.

— І?

Артеміс зітхнув.

— Добре. Є іще один фактор.

— Так я і думала. Чого ти хочеш? Золото? Техно­логії?

— Ні. Нічого такого.

Артеміс випростався в кріслі.

— Чи можеш ти уявити, що означає пережити всі ті захопливі пригоди з ЛЕП і раптом опинитися за межами того світу?

— Так, — відповіла Холлі. — Чудово уявляю.

— За тиждень я скотився від рятування світу до геометрії. Мені нудно, Холлі. Мій інтелект працює

не на повну силу, тож я вирішив погратися із закляттям демонів у Книзі, і зрозумів, що можна до­лучитися до чогось цікавого. Думав, можна трохи поспостерігати, а може, й удосконалити розрахунки Фоулі.

— Яких, до речі, в книзі немає, — зауважила Хол­лі. — Трохи поспостерігати, кажеш?

— Невинне хакерство, — відмахнувся Артеміс. — Кентавр перший почав. Тож я почав мандрувати місцями матеріалізації, але нічого не сталося аж до Барселони. Демон таки з’явився, але не в тому місці та пізніше. Я на нього наштовхнувся. І зараз би літав десь у доісторичному просторі, якби Батлер сріблом не затримав мене в нашому вимірі.

Холлі ледь утримала сміх.

— Тож просто пощастило. Великий Артеміс Фаул перевершив Фоулі завдяки сліпому випадку.

Хлопець гмикнув.

— Випадку, заснованому на наявній інформації, я би сказав. Та це неважливо. Я переглянув розра­хунки, включивши до них нові дані, і отримав ре­зультати, які мають схвилювати Народ.

— Розказуй. Але коротко. Не повіриш, скільки наукових пояснень мені доводиться вислуховувати останнім часом.

— Це все дуже серйозно, Холлі, — відрізав Арте­міс. Він сказав це так голосно, що на нього зашикали з партеру.

— Це серйозно, — повторив він пошепки.

— Чому? — запитала Холлі. — Ідеться ж лише про те, щоб поділитися своїми новими цифрами і дозво­лити Фоулі подбати про інше, нехай застосовує свої світло-викривлюючі проектори.

— Не зовсім, — знову відкинувся на спинку Арте­міс. — Якщо за чотири хвилини на сцені з’явиться демон, ніяких проекторів уже не знадобиться. Якщо я маю рацію і позачасове закляття слабшає, тоді Гіб­рас і всі на ньому скоро повернуться до нашого ви­міру. Більшість демонів цього не переживуть, але ті, що не загинуть, з’являтимуться де завгодно і будь коли.

Холлі перевела погляд на сцену. Жінка з чорним волоссям тримала безглуздо високі ноти безглуздо довго. Цікаво, чи співачка взагалі помітить демона, якщо той з’явиться на кілька секунд? Сьогодні мате­ріалізації не очікували. Якщо вона станеться, це означатиме, що Артеміс, як завжди, має рацію, і вони побачать іще багато демонів. І тоді Артеміс Фаул і Холлі Шорт знову будуть по вуха зайняті рятуван­ням ельфійського світу.