Чомусь Номеру Один хотілося здійснити цю подорож саме сьогодні. Він волів, аби Місяць покликав його до кратера і переніс кудись, де б знайшовся іще один цілитель. Такий, хто б навчив його контролювати свою дивну силу. Але хоробрості не вистачало. Сам він до каменистого кратера не стрибне. Там, мабуть, повно обвуглених трупів тих, кому здалося, що їх покликав Місяць. Як можна зрозуміти, що це справді Місяць, а не просто якась твоя примха?
Номер Один затулив обличчя долонями. Не лишається нічого, як повернутися до школи. Потрібно перевернути кокони в ямі за багном, щоб у них не лишилося пролежнів.
Він зітхнув. Це не перша його відчайдушна подорож. Але сьогодні йому здавалося, що він неодмінно стрибне. В голові лунав голос Аббота, квапив його. Йому майже хотілося побачити, як летить назустріч гостре каміння. Майже.
Номер Один покрутив срібний браслет на руці. Як же легко скинути цю цяцьку і просто зникнути.
«Ну і зніми, малий, — сказав голос у нього в голові. — Знімай і ходи до мене».
Голос не здивував Номера Один. Власне, то було більше відчуття, ніж голос. Слова Номер Один дібрав сам. Він часто розмовляв з голосами у своїй голові. Во більше не було з ким. У нього був Фламбард — чоботар, леді Бонні — стара діва і його улюблениця Букі, шепелява пліткарка.
Але цей голос був новий. Сильніший.
«Щойно позбудешся срібла, цілий новий світ стане твоїм».
Номер Один прикусив нижню губу і замислився. Браслет можна зняти, лише на хвильку. Яка біда може статися? До кратера ще далеко, а за його межі магія не поширюється.
«Ніякої біди і не станеться. Зовсім ніякої. Тебе лише трішки смикне».
Дуже цікаво. Зняти браслет — це майже повернутися в той день, коли він нарешті набрався хоробрості відчути місячне божевілля. Номер Один провів пальцями по рунах на сріблі. Такі ж самі, як у нього на грудях. Подвійний амулет. Відганяє місячну ману. Зняти браслет — означає обернути силу власних рун проти себе самого, віддатися на волю Місяця.
«Зніми. Зміни напрямок сили».
Номер Один спостерігав, як пальці схопилися за замочок браслета. Немов уві сні, під ледь чутні звуки музики. Новий голос обгорнув мозок туманом, захопив над ним владу.
«Ми будемо разом, ти і я. Ти ніжитимешся в моєму світлі».
«Ніжитимешся в моєму світлі?» — зібрав рештки розуму Номер Один. От іще любитель театральних ефектів! Букі він не сподобається.
«Знімай його, Малий».
Номер Один дивився, як рука стягує браслет. Зупинити себе він не в змозі — навіть якби захотів.
«Місячне божевілля, — раптом зрозумів він. — Воно тут усюди. Як таке може бути?»
Втім, якась частина його знала відповідь. Мабуть, та, що належала цілителеві.
«Позачасове закляття розпадається. Усі в небезпеці».
Номер Один побачив, як браслет, його срібний якір, зісковзнув з пальців і впав на землю. Немов у сповільненій зйомці. Срібло стекло і блиснуло, немов промінець сонця крізь воду.
Номер Один відчув поколювання, яке буває, коли кожен атом у тілі перевантажений енергією, і фізична оболонка переходить у стан газу. Процес мав бути дуже болючим, але тіло не знало, як реагувати на таку зміну клітин, тож бісеня і відчуло це зворушливе поколювання.
На крики не було часу; Номер Один тільки і встиг зникнути в спалаху мільйонів цяточок світла, що швидко розтяглися в просторі й утворили мостик в інший вимір. За секунду від бісеняти нічого не лишилося, крім срібного браслета.
Мине багато часу, доки помітять його відсутність. І ніхто навіть і не подумає йти шукати.
Театр Массімо Белліні, Сицилія
Якби хтось поглянув на Артеміса Фаула, то подумав, що хлопець тут заради опери. В одній руці у нього був театральний бінокль, спрямований на сцену. Іншою рукою він розмахував, мов диригентською паличкою, відстежуючи ноту за нотою.
— Вважається, що найкраще партію Нори виконувала Марія Каллас, — сказав він Холлі, яка ввічливо кивнула і, повернувшись до Батлера, звела очі. — Але я маю зізнатися, що надаю перевагу Монсеррат Кабальє. Вона співала цю партію в сімдесятих. Звісно, я чув лише в запису, але, як на мене, образ у виконанні Кабальє вийшов більш живим.
— Так, — сказала Холлі. — Я намагаюся вникнути, Артемісе, дійсно. Але мені здавалося, що все закінчиться, не встигне ця гладка синьйора почати співати. А вона співає, а ще нічого й не почалося.
Артеміс посміхнувся, блиснувши зубами.
— Це ти з Вагнером переплутала.
У розмові на оперну тему Батлер участі не брав. Для нього це було іще одним фактором, що відвертає увагу. Замість цього він вирішив випробувати фільтр нічного бачення на шоломі Холлі. Якщо вони вирішили проблему засліплення, як заявляє Холлі, тоді він обов’язково попросить, щоб Артеміс дістав йому такий самий.