Не потрібно казати, що шолом Холлі на Батлерову голову не налізе. Власне, його ледь на кулак можна було надягнути, тож охоронець відкинув фільтр убік і притиснув шолом до щоки, щоб можна було хоч якось подивитись.
Ефект був просто вражаючий. Фільтр успішно вирівнював світло по всьому театру. Десь збільшував інтенсивність, десь приглушав, тож кожну людину в приміщенні було освітлено однаково. Видно було, скільки гриму на акторах, у ложах не лишилося тіні, щоб сховатися.
Батлер оглянув ложі та переконався, що ніякої загрози там немає. Лише в носі колупалися і за руки трималися, часто одні й ті самі люди. А от у другій від сцені ложі сиділа білява кучерява дівчинка в нарядній сукні.
Батлер одразу ж пригадав, що бачив цю саму дівчинку на місці матеріалізації в Барселоні. Тепер вона тут. Збіг? Такого не буває. Досвід охоронця підказував, що коли ви бачили незнайомця більше одного разу, то він або стежив за вами, аби вам обом було потрібне одне й те саме.
Він придивився. В ложі за дівчинкою було двоє чоловіків. Один років із п’ятдесяти, з животиком, у дорогому фраку. Знімав те, що відбувалося на сцені, на мобільний телефон. Перший чоловік із Барселони. Другий теж там був. Можливо, китаєць, із волоссям, що стирчало в різні боки. Травмована нога досі вимагала милиць, тож вони стояли поряд. Чоловік розвернув одну милицю, зняв знизу гумовий наконечник і приставив до плеча, як гвинтівку.
Батлер автоматично пересунувся на лінію вогню, між чоловіком та Артемісом. Хоча милиця націлена була не на хлопця, а на сцену. За метр від сопрано. Саме там Артеміс і сподівався побачити демона.
— Холлі, — сказав охоронець тихим спокійним голосом, — гадаю, тобі треба увімкнути захист.
Хлопець опустив бінокль.
— Проблеми?
— Можливо, — відповів Батлер. — Хоча не для нас. Здається, про нову матеріалізацію відомо іще декому, і вони не збираються лише спостерігати.
Артеміс постукав по підборіддю пальцями, розмірковуючи.
— Де?
— Друга ложа. Поряд зі сценою. Бачу зброю, націлену на сцену. Нестандартна. Може, модифікований дротикомет.
Артеміс нахилився вперед, схопившись за мідні поручні.
— Вони хочуть захопити демона живим, якщо той з’явиться. В такому разі доведеться відвернути їхню увагу.
Холлі підвелася.
— Що ми можемо зробити?
— Зупиняти їх запізно, — нахмурився Артеміс. — Якщо ми втрутимося, можемо зіпсувати їхні плани щодо відвертання уваги, і демона побачать. Якщо ці люди такі вже розумні, що опинилися тут, можна бути переконаними, що вони мають добротний план.
Холлі відібрала свого шолома і натягнула його на вуха. Тиск у повітряних подушках автоматично збільшився, і шолом щільно охопив голову.
— Я не можу дозволити, аби вони захопили міфічну істоту.
— Вибору ти не маєш, — гримнув на неї Артеміс, ризикуючи викликати незадоволення публіки. Найкращий варіант, і найвірогідніший — нічого не станеться. Ніякої матеріалізації.
Холлі спохмурніла.
— Ти і сам знаєш, що доля ніколи не посилає нам найкращих варіантів. Занадто погана в тебе карма.
Артеміс посміхнувся.
— Звісно, ти маєш рацію. Найгірший варіант — з’явиться демон, вони заарканять його за допомогою дротикомета, втрутимося ми, і в безладі демона забере місцева поліція, а ми всі опинимося за ґратами.
— Погано. Отже, сидітимемо і дивитимемося.
— Ми з Батлером сидітимемо і дивитимемося. А ти лети туди і запиши якомога більше. Коли ці люди підуть, рушай за ними.
Холлі активувала крила. Вони вислизнули із кишені на спині і, коли комп’ютер послав до них електричний розряд, спалахнули блакитним.
— Скільки в мене часу? — запитала Холлі, зникаючи з виду.
Артеміс перевірив секундомір на годиннику.
— Якщо поквапишся, — відповів він, — то ніскільки.
Холлі пролетіла над публікою, контролюючи траєкторію за допомогою джойстика, вмонтованого у великий палець рукавички. Невидима, піднялася вона над людьми, що зібралися в театрі. Завдяки фільтрам шолома вона дуже добре бачила другу від сцени ложу.
Артеміс помилявся. Час, щоб зупинити їх, був. Їй лише потрібно було трохи відвести руку китайця. В демона вони ніколи не влучать, а Восьма Секція зможе потім відстежити цих Людей Бруду. Варто лише торкнутися руки снайпера електричним кийком, і на кілька секунд він утратить контроль над всіма своїми моторними функціями. Часу вистачить, щоб демон з’явився і зник.