Выбрать главу

«Ленд Ровер» повернули до «Хартц», компанії з прокату автомобілів в Італії, і група купила квитки у вагон першого класу на нічний потяг уздовж захід­ного узбережжя. Вони дуже слушно обрали подорож потягом. Не доведеться проносити сумку для гольфу крізь сканер.

Холлі не потрібно було хвилюватися про сканер чи про будь-який інший людський прилад. У костю­мі Восьмої Секції вона були невидима для будь-яких

променів митної поліції. Єдиний спосіб виявити ельфа під захистом — улучити в нього каменюкою, але навіть тоді ви лише відчуєте невидимий удар у вухо у відповідь.

Холлі прослизнула у вагон і розташувалася на багажній поличці над головою у дівчинки. Внизу троє людей заштовхували сумку для гольфу під сто­лик і дивилися на неї так... так, немов усередині був демон.

Троє чоловіків і дівчинка. Узяти їх було б так про­сто. Вона вирубала б їх своїм «Нейтрино», а тоді по­просила б Фоулі прислати кількох техніків, щоб ті стерли їм пам’ять. У Холлі аж руки свербіли звіль­нити бідолашного демона. І знадобилося б на це лише кілька секунд. Зупиняли її тільки голоси в го­лові.

Один належав Фоулі, інший — Артемісу.

— Залишайся на місці, капітане Шорт, — порадив кентавр. — Ми маємо дізнатися, як далеко це може зайти.

Після викрадення демона Восьма Секція дуже за­цікавилася місією Холлі. Фоулі безперервно підтри­мував з нею зв’язок через шолом.

Хоча шолом був звуконепроникний, Холлі дуже нервувала, що доводилося говорити так близько до тих, за ким вона стежила. Головне в цій ситуації — навчитися говорити без звичних жестів. Виявилося, що це складніше, ніж здавалося.

— Бідолашний демон перелякається до півсмер­ті, — сказала Холлі, лежачи абсолютно нерухомо. — Я маю його звідти витягнути.

— Ні, — різко обірвав її Артеміс. — Ти маєш бачи­ти цілу картинку, Холлі. Ми не маємо уявлення, на­скільки велика ця організація, чи як багато їм відомо про ельфійський Народ.

— Не так багато, як тобі. Демони не носять із собою ельфійських Книг. Вони не дотримуються правил.

— Принаймні ви маєте щось спільне, — хмикнув Батлер.

— Я можу застосувати до них месмер, — запропо­нувала Холлі. Месмер — трюк, що входить до репер­туару кожного ельфа. Солодка пісня сирен, під яку кожна людина з радістю розкаже все, що знає, — Вони будуть змушені викласти мені все, що їм відомо.

— І лише те, що їм відомо, — зауважив Артеміс. — Якби я керував такою організацією, казав би всім лише те, що вони мають знати. Усього б ніхто не знав, крім мене, звісно.

Холлі ледь утрималася, щоб у відчаї не вдарити щось ногою. Артеміс має рацію. Вона має утримува­тися від активних дій і стежити, як розгортається си­туація. Потрібно розкинути тенета якомога ширше, щоб спіймати всіх членів угрупування.

— Мені знадобиться підтримка, — прошепотіла Холлі. — Скільки вільних агентів у Восьмій Секції?

Фоулі відкашлявся, але нічого не сказав.

— Що таке, Фоулі? Що там у вас відбувається?

— До Арка Сула долетіли новини про викрадення.

Лише згадка імені гнома підвищила тиск Холлі на кілька позначок. Саме через командира Арка Сула вона й пішла з ЛЕП.

— Сул! Як він так швидко дізнався?

— Хтось у Восьмій Секції зливає йому інформа­цію. Сул зателефонував Вінйайї. Їй нічого не лиша­лося, як викласти факти.

Холлі застогнала. Сул — король бюрократів. Як ка­жуть гноми: «Він не наважився б на дії, навіть якби гримав у руці глечик з водою, і зад у нього так і горів».

— І що ж тепер?

— Сул збирається посилити захист міста. Активу­вали бластові стіни, наземні операції припинено. Жодних дій до зустрічі з Радою. Якщо до системи вентиляції потрапить багно, Сула ніхто не звинува­тить. Він уже постарається.

— Політики, — презирливо кинула Холлі. — Сула хвилює лише своя дорогоцінна кар’єра. Тож нікого прислати не можете?

Фоулі обережно підбирав слова:

— Офіційно — ні. Тобто, ніякий, скажімо, кон­сультант не зможе пробратися за бластову стіну і про­нести те, що тобі потрібно, якщо ти мене зрозуміла.

Холлі прекрасно зрозуміла, що хотів сказати кен­тавр.

— Десять чотири, Фоулі. Я одна. Офіційно.

— Саме так. Командиру Сулу відомо, що ти про­сто стежиш за підозрюваними. Діяти можна, лише якщо вони вирішать відкритися іншим. У цьому разі наказ такий, цитую Сула: «Вибрати найменш склад­ний і найбільш надійний варіант».