— Звісно. Жодних проблем, — заметушився Дуда, радий, що у нього в мозку іще лишилася іскра магії, щоб підігріти хист до мов.
Дуда з Мульчем пролетіли над найнижчими верхівками приморських Альп у транспортері, побудованому, щоб підніматися на магмі від земного ядра. Хоча ці транспортери і мали рудиментарний захист, для подорожей над поверхнею Землі вони пристосовані не були. Дуда отримав наказ прямувати до невеличкого порту біля Берна у Швейцарії, а там причепити пару крил і летіти низенько решту шляху. Та щойно Дуда потрапив за кермо транспортера, він вирішив дізнатися, яку ж швидкість може розвинути невеличкий корабель.
Холлі була вражена.
— Для контрабандиста ти непогано літаєш. Зазвичай ці транспортери такі ж незграбні, як і свиня на трьох ногах.
Дуда ніжно поплескав титановий фюзеляж.
— Ластівочка моя. З нею лише потрібно правильно поводитися.
Мульча досі трусило.
— Ми мало не згоріли! Я збився рахувати, як близько ми були до смерті!
Дуда хмикнув.
— Це не єдина твоя провина, гноме. Комусь доведеться і підлогу помити.
Холлі зазирнула Дуді в очі. Хоч вони зараз і люб’язно розмовляли, історію мали спільну.
— Ти мене мало не вбив, піксі, — спокійно сказала вона, немов давала контрабандисту шанс виправдатися.
— Знаю. Мало не вбив. Саме тому мені і час іти з бізнесу. Переглянути життя. Зважити пріоритети.
— Дурниці, — відмахнулася Холлі. — Жодному слову не вірю.
— Я теж, — кивнув Дуда, — Це моя жалісна промова на випадок, якщо мене впіймають. Якщо додати великі очі і тремтячі губи, завжди спрацьовує. Втім, якщо серйозно, мені дуже шкода за мультиміксер, офіцере. Я був у відчаї. Але небезпека вам не загрожувала. Ці руки можуть витворяти з кермом справжню магію.
Холлі вирішила пробачити. Образа зробила б складну операцію зовсім неможливою. До того ж, тепер Дуда отримав шанс відпрацювати.
Батлер підняв Мульча на ноги.
— Як справи, Мульче?
Той покосився на піксі.
— Усе буде добре, щойно голова перестане іти обертом. Це ж корабель на одного, самі знаєте. І мені довелося кілька годин тримати на колінах цю мавпу. Щоразу, коли ми робили різкий рух, він бив мене по підборіддю.
Батлер підморгнув другу-гному.
— Подивись на це ось з якого боку. Тобі довелося прокотитися за його правилами, тепер нехай він катається за твоїми.
Дуда почув кінець речення.
— Кататися? Куди їдемо? Кого беруть?
Мульч потер волохаті долоні.
— Здається, мені сподобається!
Вони лягли в рядок у неглибокому рівчаку і стали роздивлятися шато. Схили пагорба плавно збігали вниз, то там то тут можна було побачити покручені стовбури старовинних олив. Ґрунт на поверхні був сухим і пухким, але доволі смачним, за словами Мульча.
— Альпійська вода дуже гарна, — пояснив він, випльовуючи камінці. — А оливи надають глині цікавого смаку.
— Це все дуже чудово, — терпляче зауважив Артеміс. — Але мені потрібно знати, чи зможеш ти дістатися до септичного резервуару?
— Септичний резервуар? — занервував Дуда. — Навіщо нам септичний резервуар? Не полізу я до якогось там септичного резервуару. Забудьте все, про що ми домовлялися.
— Не в резервуар, — виправив його Артеміс. — За нього. Резервуар — лише прикриття перед шато.
Холлі просканувала територію через візор.
— Резервуар розташований найближче до замку. Після нього тільки скеля. Ґрунт дуже добрий. Усе, що вам потрібно, — це заманити шоколадкою за резервуар он того хлопчика в ковбойському капелюсі, і замість нього посадити Дуду.
— І що тоді? Іграшкова машинка швидко не поїде.
— І не потрібно, Дудо. Ти маєш лише заїхати в будинок і причепити ось це до першого відеокабеля, який побачиш.
Холлі передала Дуді хомут для кабеля з крихітними шипами по всій довжині.
— Заряджене оптичне волокно. Якщо правильно розташувати, ми зможемо отримати доступ до системи спостереження.
— Повернімося до шоколадки, — втрутився Мульч, — Чи хтось її має?
— Тримай, — передав Артеміс плитку в зеленій обгортці. — Батлер купив у селі. Дуже низької якості, аж ніяк не сімдесят відсотків какао, і ціна невідповідна, але згодиться.
— А якщо хлопець не їсть шоколад? — поцікавився Мульч. — І що мені з ним робити?
— Завдавати шкоди не можна, — сказала Холлі. — Просто порозважай хвилинку.
— Порозважати? Як ти пропонуєш це зробити?
— Скористайся своїми гномськими талантами, — запропонував Артеміс. — Малі діти дуже допитливі. З’їж кілька камінців. Попускай гази. Малий Бо буде в захваті.