«Чудово!» — подумав піксі, щойно в голові перестало дзвеніти.
Він має кілька секунд, доки дівчина не побачила його знову, і хто знає, скільки охоронців відділяють його від свободи.
Перед ним був довгий прямий коридор, що переходив у вітальню. Дуда бачив телевізор на стіні та верхівку червоної оксамитової канапки. Мабуть, до кімнати потрібно спускатися по сходах. Погано. Такого автомобіль не витримає.
— Де Бобо? — крикнула дівчинка. — Що ти з ним зробив?
Про ніжності тепер можна забути. Час перевірити, на що здатна ця машинка. Дуда натиснув на акселератор і за оксамитовою канапкою проїхав до вікна. Він поплескав по панелі.
— Ти зможеш, малий! Лише один стрибок. Твій шанс побути скакуном.
Автомобіль не відповів. Машини не розмовляють. Хоча іноді, за екстремальних умов і нехватки кисню, Дуді здавалося, що вони поводяться як коні.
З-поза рогу з’явилася Мінерва. Вона бігла і кричала щось у рацію. Дуда почув слова «захопити», «вимушене насильство» і «допитати». Жодне з них йому не сподобалося.
Іграшкова машинка котилася по довгому килиму, та раптом забуксувала. Килим потягло під колеса, як карамель із конвеєра. Мінерва впала, але рації з рук не випустила.
— Він попрямував до бібліотеки. Затримайте його! В разі необхідності стріляйте!
Дуда похмуро вчепився в кермо, не збавляючи швидкості. Він подолає це вікно, зачинене воно чи ні. Автомобіль увірвався в кімнату на швидкості сімдесят миль за годину, злетів з верхньої сходинки. Непогано як на іграшку! В кімнаті уже були два охоронці, саме діставали зброю. Стріляти вони не стануть. І досі здавалося, що за кермом дитина.
«Молокососи», — подумав Дуда, і в колесо влучила перша куля. Так, вони стрілятимуть у машину.
Він пролетів дугою до вікна. Іще дві пулі влучили в пластик кузова, але автомобільчик уже не зупинити. Він зачепився за раму, втратив одне крило і вискочив у відчинене вікно.
«Це варто було зняти», — подумав Дуда, зчепивши зуби.
Хвиля від удару пройшла крізь усе тіло. Перед очами затанцювали зірки, але піксі дуже швидко отямився і помчав до септичного резервуару.
Там на нього чекав Мульч. Волосся в нього стало дибки і аж тремтіло від нетерплячки.
— Де ти був? Крем від сонця уже майже не діє.
Дуда не став витрачати час на відповідь. Він вистрибнув із розбитої машини, зняв монгодвигун і дзеркало.
Мульч пригрозив йому пальцем:
— У мене ще кілька питань.
З відчиненого вікна вилетіла куля і зрикошетила від резервуару, обдавши їх бризками цементу.
— Але вони почекають. Стрибай.
Мульч повернувся до Дуди спиною. Піксі стрибнув і схопився за гномову бороду.
— Тікаймо! — крикнув він. — Вони вже близько!
Мульч відкрив щелепи і вгвинтився в землю, немов волохата торпеда.
Але як би швидко він не копав, утекти не вдалося. Озброєні охоронці були лише за два кроки від них. Вони б побачили сплячого хлопця і випустили би в тунель сотні куль. Може, навіть кинули б туди кілька гранат. Але вони цього не зробили, бо саме цієї миті шато перетворилося на пекло.
Щойно Дуда прикріпив оптоволокно до відеокабелів, сотні крихітних іскор пробилися крізь гуму і встановили десятки міцних зв’язків із дротом.
Через кілька секунд до штаб-квартири Восьмої Секції хлинула інформація.
Фоулі отримав відео з усіх камер спостереження і комунікаторів. Усі зображення з’явилися в нього на великому екрані.
Фоулі хруснув пальцями, як піаніст перед концертом. Йому подобалося оптоволокно. Без усяких викрутасів, на відміну від нових органічних жучків, але вдвічі надійніше.
— Так, — сказав він у мікрофон на столі. — Я отримав доступ. Який жах ви пропонуєте влаштувати Парадізо?
На півдні Франції капітан Холлі Шорт сказала в мікрофон:
— Який хочеш, Фоулі. Група захвату, гелікоптери. Перевантаж їхні комп’ютери, знищ резонансні камери. Увімкни сигналізацію. Хочу, аби вони повірили, що на них напали.
Фоулі відкрив на комп’ютері кілька фантомних файлів. Фантоми — його найулюбленіші проекти. Образи він позичив із людських фільмів — солдати, Вибухи, тощо, — і використовувати їх можна було В будь-яких сценах. Зараз він вирішив звернутися до особливого загону французької армії, тож до Парадізо вирушила Командмен дез Операсьон Спесіаль, або КОС. Для початку вистачить.
У голови охорони шато, Хуана Сото, виникла невеличка проблемка. І була та проблемка така — в будинку зробили кілька пострілів. І була вона маленькою у порівнянні з тією великою проблемою, яку вже підготував Фоулі.