— Візьмись за волосся біля коренів, — наказала Холлі, — і потягни. Не хвилюйся, що можеш порвати.
Конг підвів очі і зустрівся з нею поглядом. Цього вистачило Холлі, щоб скористатися магічним ельфійським месмером.
— Хіба твої руки не важкі? — запитала вона гіпнотичним голосом, перед яким не можна було встояти.
Конг нахмурився, чоло вкрилося потом.
— Мої руки. Що? Вони немов свинець. Як дві свинцеві трубки. Я не можу...
Холлі піддала ще трохи месмеру.
— Чому б тобі їх не опустити. Розслабся. Сідай на підлогу.
Конг сів на цемент.
— Посиджу хвильку. Потрібно ж здерти з тебе обличчя. Але трохи згодом. Я втомився.
— Може, хочеш поговорити.
— Знаєш що, демоне? Я хочу поговорити. Про що говоритимемо?
— Про людей, із якими ти сплутався, Біллі. Парадізо. Розкажи мені про них.
Конг хмикнув.
— Парадізо! Тут слухаються лише одного Парадізо. І то дівчисько. Мінерва. Її татко — просто мішок із грошима. Якщо Мінерві щось закортить, Гаспар за це заплатить. Він так пишається своєю геніальною дівчинкою, що зробить усе, що тій заманеться. Чи можеш ти повірити, що вона переконала його тримати справу з демоном у таємниці, доки її не розгляне Нобелівський комітет?
Дуже гарні новини.
— Хочеш сказати, що ніхто за межами цього будинку не знає про демона?
— Навіть у будинку майже ніхто не знає. Мінерва боїться, що хтось перехопить інформацію. Персонал уважає, що ми охороняємо політичного в’язня, якому потрібна пластична операція. Правда відома тільки Хуану Сото, голові охорони, і мені.
— Чи Мінерва має якісь записи?
— Записи? Вона все записує. Дійсно все. Усе, що демон зробив, навіть коли він ходив у туалет. Камера фіксує кожен його рух. Тут немає камер лише тому, що ми не очікували іще одного демона.
— А де вона тримає ці записи?
— Маленький настінний сейф у кабінеті охорони. Мінерва вважає, що я не знаю код від нього, але він мені відомий. День народження Бобо.
Холлі торкнулася мікрофона кольору шкіри, що був прикріплений до горла.
— Настінний сейф у кабінеті охорони, — чітко повторила вона. — Сподіваюся, ти почув.
Відповіді не було. Надягати навушник було дуже ризиковано, тож довелося Холлі вдовольнитися мікрофоном на шиї та ірідокамерою у вигляді контактної лінзи в правому оці.
Конгу хотілося поговорити іще.
— Знаєш, я вб’ю усіх демонів. Я маю план. Дуже розумний. Мінерва вважає, що вона поїде до Стокгольма, але цього ніколи не станеться. Я дочекаюся слушної миті. Мені відомо, що в цьому вимірі вас утримує лише срібло. Тож я відправлю вас назад, ще й подаруночок дам із собою.
«Тільки через мій труп», — подумала Холлі.
Конг посміхнувся до неї.
— Ну що, здиратимемо обличчя? Ти справді можеш це зробити?
— Звісно, можу, — сказала Холлі. — Ти певен, що хочеш побачити?
Конг кивнув, зціпивши зуби.
— Гаразд. Тоді дивись уважніше.
Холлі закрила обличчя руками і розвела їх, голова зникла. Лишилися кінцівки і тулуб.
— Я не тільки обличчя можу зняти, — пролунав голос Холлі. — Усе моє тіло може зникнути.
— Це правда, — прохрипів Конг. — Це все правда.
Тут у повітрі майнув маленький кулачок і відправив його в нокдаун. Біллі Конг лежав на цементній підлозі, і йому здавалося, що він знову Джона Лі, а перед ним стоїть брат і каже: «Я ж тобі казав, брате. Я ж казав, що то були демони. Це вони вбили мене в Малібу. Що ти тепер робитимеш?»
І малий Джона відповів: «Я працюю над цим, Еріку».
*
Мінерва узяла в охоронця телефон.
— Мінерва Парадізо слухає.
— Мінерво, це Артеміс Фаул, — сказав голос бездоганною французькою. — Ми якось зустрічалися на Сицилії.
— Мені відомо, хто ти. Ми і в Барселоні майже зустрілися. І я знаю, що це саме ти. Запам’ятала твої лексичні патерни і модуляції голосу, коли ти читав лекцію про балканську політику два роки тому в коледжі Трініті.
— Дуже добре. Мені здається дивним, що я не зустрічав тебе раніше.
Мінерва посміхнулася.
— Я не така необережна, як ти, Артемісе. Надаю перевагу анонімності, хіба що зроблю щось дуже видатне, варте того, щоб мене запам’ятали.
— Наприклад, відкриєш існування демонів? — сказав Артеміс. — Це і буде щось видатне?
Мінерва стиснула телефон.
— Так, містере Фауле. Це буде видатною подією. Є видатною подією. Тож тримайте свої ірландські лапи подалі від мого дослідження. Мені б дуже не хотілося, аби якийсь підліток в останню мить украв мою роботу. У тебе є власний демон, але тобі цього мало, хочеш і мого вкрасти. Щойно я побачила тебе в Барселоні, відразу зрозуміла, що ти полюватимеш на об’єкт мого дослідження. Знала, що ти спробуєш викурити нас з будинку, щоб ми перенесли його в машину. Логічно було так зробити, тож я підвела в машину газ. Ти скривдив мого братика. Як ти міг?