Холлі не звернула уваги на кентавра. Це вже стало майже звичкою.
— Міцно тримай фольгу однією рукою. Іншою чіпляйся за мій пасок. Потрібно швидше вибиратися звідси. Магії в мене лишилося на кілька хвилин, після цього захист утримувати не зможу. Готовий?
Із шалі-невидимки висунулася схвильована мордочка Номера Один.
— Тримати фольгу. Чіплятися за пасок. Зрозумів.
— Добре. Фоулі, прикривай нас. Ходімо.
Холлі увімкнула захист і побігла через відчинені двері, потягнувши за собою Номера Один. Уздовж коридора стояли високі рослини в горщиках, висіли дорогі картини, написані олією, серед яких був і Ма-тіс. Холлі чула, як у сусідніх кімнатах кричать люди.
В будинку зчинився переполох, і щомиті до коридора могла вибігти якась Людина Бруду.
Номер Один намагався не відставати, його маленькі ніжки ледь устигали за супер-тренованим ельфійським капітаном. Втеча здавалася неможливою. Зусібіч наближалися кроки. Номер Один трохи замислився, зачепився пальцем ноги за фольгу і наступив на неї. Електроніка затріщала і вимкнулась. Демон став таким же видимим, як і пляма крові на снігу.
— Фольгу ми втратили, — сказав Фоулі.
Холлі стиснула пальці. Як же їй не вистачало пістолета!
— Так, лишається тільки бігти. Фоулі, тобі віжки в руки, якщо дозволиш таку конячу аналогію.
— Нарешті, — посміхнувся кентавр. — Я додав до панелі керування ігровий джойстик. Не дуже традиційно, але зручно. Вороги наближаються з усіх боків. Моя порада — обрати прямий маршрут. Біжіть до кінця коридора і робіть, як наш друг Дуда — стрибайте у вікно. Коли ви опинитесь на вулиці, Батлер вас прикриє.
— Гаразд. Тримайся, Номере Один. Що б не трапилося, не відпускай пасок.
Попереду з’явилася перша загроза. З-поза рогу вибігли двоє охоронців з пістолетами в руках.
«Колишні поліцейські, — здогадалася Холлі. — Прикривають діагоналі».
Побачивши Номера Один, чоловіки від жаху зупинилися. Схоже, вони були серед тих, кому не було потреби знати про демона.
— Що за дідько? — не втримався один.
Інший швидко отямився.
— Затримуємо його!
Фоулі випустив їм у груди добрячий удар лазером. Охоронців відкинуло до стіни, вони сповзли на підлогу.
— Непритомні, — сказав Номер Один. — Коматозний стан, каталепсія, втрата свідомості.
Він зрозумів, що потік лексики — непоганий спосіб упоратися зі стресом.
— Стрес. Тиск, напруження і тривога.
Холлі потягнула його до відчинених вікон. У протилежному кінці коридора з’явилися інші охоронці, і Фоулі вправно вивів їх з ладу.
— Мені потрібно нарахувати премію, — сказав він. — Чи, принаймні, дозволити все.
У вітальні було ще два охоронці, які неспішно пили еспресо. Фоулі технічно завалив їх там, де вони стояли. А тоді ввімкнув лазер-вентилятор, і кава випарувалася, не встигла вона і на килим пролитися.
— Килим туніський, — пояснив він. — Дуже важко вивести каву. А тепер можна лише пройтися пилососом, щоб прибрати гущу.
Холлі спустилася до кімнати-.
— Інколи мені здається, що ти не розумієш усієї серйозності бойових операцій, — сказала вона, обходячи масивну оксамитову канапу.
Номер Один біг за нею, швидко переступаючи своїми малими ніжками. Незважаючи на новий лексичний запас, бісеня й досі не було впевнене, як воно почувалося.
Звісно, воно було наляканим. Великі Чоловіки Бруду з вогнепальною зброєю і таке інше. І схвильованим. Його рятує ельфійський супергерой, який до того ж іще й невидимий. І нога болить, про це не забудеш. Сердита людина вистрелила йому в ногу срібною кулею. Але Номер Один відчував, що в цій вируючій суміші почуттів одного бракує. Того, що було в його серці, відколи він себе пам’ятає. Нерішучості. Незважаючи на все, що відбувалося навколо нього, він почувався на цій планеті вдома, а на Гібрасі такого почуття в нього ніколи не виникало.
Повз вухо просвистіла куля.
«Втім, може, на Гідрасі було не так уже й погано».
— Прокидайся, Фоулі! — скомандувала Холлі. — Ти маєш прикривати наші спини.
— Вибач, — кентавр розвернув лазер і спрямував його на двері.
Жінка-охоронець посміхнулася і впала. На підлозі вона почала співати дитячу пісеньку про собаку і його кістку.
— Дивно, — прокоментував Фоулі. — Вона співає.
— Таке часто трапляється, — кинула Холлі, залізаючи на підвіконня. — Лазер вимикає деякі функції, але якісь може й активувати.
«Цікаво, — подумав кентавр. — Пістолет щастя. Над цим потрібно поміркувати».