Холлі нахилилася і схопила за руку Номера Один, підтягла його на підвіконня. Незадоволено помітила, що її власні руки вже не такі невидимі, як вона сподівалася. Магія закінчується. Захист потребує багато сил. Скоро вона стане видимою, навіть якщо вони не встигнуть дістатися безпечного місця.
— Уже майже вибралися, — сказала вона.
— Лишилося подолати відкритий зелений майданчик, чи не так? — відповів Номер Один, демонструючи неабиякий хист до сарказму.
— А мені він подобається, — зауважив Фоулі.
Вони зістрибнули на газон. Тривога охопила уже весь шато, й охоронці посипалися з усіх дверей, як бісер з розірваної торбинки.
— Можеш відірватися, Фоулі, — сказала Холлі. — І про машини не забудь.
— Так, мем, — відрапортував кентавр і відкрив вогонь.
Холлі побігла, потягнувши за собою бісеня. Перейматися його станом не було часу. Не зможе бігти за нею — волочитиметься слідом. Лазер на її шоломі спалахував червоним, повертався в різні боки, щоб не минути жодного охоронця. Холлі відчула, як нагрілася маківка, і подумки зробила позначку поскаржитися на цю революційну охолоджуючу систему, якою так пишався Фоулі.
Кентавр був дуже зайнятий, щоб балакати. Холлі тільки і чула його гарчання й тихе іржання. Про точність він більше не думав: занадто багато було цілей. Він випускав хвилю енергії, яка за раз вирубала півдюжини охоронців. Через півгодини вони отямляться, хоча в деяких іще кілька днів болітиме голова, випадатиме волосся, хтось почне страждати від дратівливості, нетримання сечі та інших побічних ефектів.
Наступною мішенню кентавра стали джипи. В кожен бак він випустив невеличкий розряд. «BMW» один за одним вибухнули, перетворившись на ефектні вогняні колісниці. Сила лазерного заряду, немов гігантською рукою, накрила Холлі й Номера Один, надаючи їм додаткової швидкості. Шолом захищав Холлі від шуму, але в голові у Номера Один уже давно гуло.
Від автомобілів повалив густий чорний дим і потягнувся крізь доглянутий сад, ефективніший за будь-яку димову шашку. Холлі з Номером Один бігли попереду диму до головних воріт.
— Ворота, — захекано кинула Холлі в мікрофон.
— Бачу, — сказав Фоулі та розтопив чавунні петлі. З брязкотом ворота впали на землю.
До стовпів підлетів автомобіль і різко загальмував. Пасажирські дверцята відчинилися.
Усередині сидів Артеміс. Він простягнув Номеру Один руку.
— Швидко, — поквапив він. — Сідай.
— А-а-а-а! — заголосив Номер Один, — Людина!
Холлі стрибнула в машину і потягла Номера Один за собою.
— Усе гаразд, — сказала вона, вимикаючи захист, щоб зберегти ті рештки магії, що в неї лишилися. — Він наш друг.
Номер Один сховався за спину Холлі. Його мало не знудило. Він боязко подивився на місце водія, де сидів Батлер.
— А він? Будь ласка, скажи, що і він друг!
Холлі посміхнулася.
— Так, він друг. Найкращий.
Батлер перемкнув швидкість.
— Пристебніться, хлопчики й дівчатка. На вас чекає погоня.
Сонце сідало. Батлер вправно маневрував по Рут де Веніс. Дорогу вирізали прямо на схилі гори. Зверху виднілися кам’яні вілли, внизу петляла річка. Потрібно було мати неабиякий талант, щоб уписуватися в повороти на такій швидкості, але Батлерові колись доводилося водити броньований автомобіль Аль Фада по переповненому Каїрському ринку, тож дорога в Альпах дуже складною йому не здалася.
Як виявилося, ніякої погоні не було. Машини Парадізо лишилися біля шато, охоплені полум’ям, перекинуті та спотворені. Наздоганяти Артемісів автомобіль можна було лише на мопеді.
Батлер поглядав у дзеркало заднього виду, але задоволено посміхнувся, тільки коли вони проїхали митний пункт у Кань-сюр-Мер.
— Чисто, — заявив він і натиснув на педаль газу. — В маєтку не лишилося цілого автомобіля, включаючи іграшкову машинку Бо.
Артеміс посміхнувся. У нього аж голова йшла обертом від успіху.
— Може, варто було лишити їм чудовий підсилювач містера Дея?
Холлі помітила, що Номер Один із захопленням роздивляється ремінь безпеки.
— Пристебнись, — сказала вона, вставляючи застібку в замочок.
— Пристебнись, — промовив Номер Один. — Пряжка, затискач, застібка. Чому ти із цими людьми?
— Вони тобі допоможуть, — спокійно пояснила Холлі.
Номер Один мав мільйон питань і точно знав, як сформулювати кожне з них. Але на якусь мить слова змінилися на картинки, і квадратна бісова щелепа Номера Один опускалася все нижче і нижче, коли він дивився крізь затемнене скло, вбираючи в себе дива сучасної траси.