УДК 82-92
ББК 84-445
К 60
Є авторизованим перекладом і ліцензійним виданням творів,
опублікованих PUFFIN BOOKS LTD.
Title of the original edition: Artemis Fowl and the Arctic Incident.
Колфер, Йон
К 60 Артеміс Фаул. Випадок в Арктиці. — X.: Видавництво «Ранок»,
2016. — 320 с.
ІSВN 978-617-09-2753-8
Від одного звуку його імені вороги здригаються. І дійсно, Артеміс Фаул уміє справити незабутнє враження. Цей юний геній вирізняється неймовірною гостротою мислення, миттєвою реакцією і цілковитою відсутністю страху. Декому він здається машиною. Але це не так. Незважаючи на всі свої досягнення і блискучі кримінальні операції, Артеміс залишається тринадцятирічним хлоп’ям, здатним на сильні почуття і готовим на все, щоб урятувати дорогу йому людину...
УДК 82-92
ББК 84-445
Разом дбаємо
про екологію та здоров’я
© Text copyright ©Eoin Colter, 2002
© TOB Видавництво «Ранок», 2016
ISBN 978-617-09-2753-8
ISBN 978-617-09-2753-8
Для Бетті
ПРОЛОГ
Мурманськ, північ Росії, два роки тому
Двоє росіян скорчилися біля багаття, даремно намагаючись урятуватися від арктичного холоду. Перебування біля Кольської затоки після вересня — річ не дуже приємна, особливо якщо ви потрапили до Мурманська. В Мурманську навіть білі ведмеді носили шарфики. Немає холоднішого міста, ну хіба що Норильськ.
Ці люди належали до мафії і звикли проводити вечори в крадених БМВ. Чоловік, що більший, Михайло Вассікін, подивився на фальшивий ролекс під рукавом шуби.
— Може, ця штука змерзла? — постукав він по циферблату. — Що тоді з нею робити?
— Годі скиглити, — відповів його напарник Камар. — Це через тебе ми тут застрягли.
Вассікін помовчав.
— Прошу?
— Завдання було простим: потопити «Зірку Фаулів». Ти мусив просто підірвати вантажний відсік.
Звісно, корабель був великий. Але якби підкинути бомбу до вантажного відсіку, судно пішло би на дно. Та ні, великий Вассікін вирішив підірвати корму. І навіть не подумав про контрольну ракету. Тепер маємо шукати тих, хто вижив.
— Корабель же потонув, чи не так?
Камар знизав плечима.
— То й що? Тонув же він повільно, пасажири мали купу часу за щось ухопитися. Вассікін — славетний знищувач кораблів! Моя бабуся і то б вистрілила краще.
Доки сварка не обернулася бійкою, до них підійшов схожий на ведмедя Любкін, людина мафії в доках.
— Як справи? — спитав Якут.
Вассікін сплюнув у море.
— А ти як гадаєш? Щось знайшов?
— Мертву рибу і зламані ящики, — відповів Якут і протягнув кожному по кухлю, з якого підіймалася пара. — Жодної живої душі. Минуло вже понад вісім годин. Мої найкращі люди прочесали все аж до Зеленого Мису.
Камар зробив великий ковток і одразу ж з огидою виплюнув.
— Що це таке? Смола?
Любкін розреготався.
— Гаряча кола. З борту «Зірки Фаулів». Викинуло на берег кілька ящиків. Сьогодні у нас справжня Попереджаю, — Камар вихлюпнув рідину на сніг. Від такої погоди в мене настрій псується. Тож більше жодних поганих жартів. Досить із мене, що доводиться вислухувати Камара.
Більше не слухатимеш, — пробурмотів партнер. Іще одна ходка, і ми відкликаємо команду. Ніхто не може протриматися в такій воді вісім годин
і лишитися живим.
Вассікін передав Якуту порожній кухоль.
- Нічого міцнішого немає? Чарка горілки трохи б зігріла. Знаю, що в тебе завжди десь прихована фляжка.
Любкін поліз до кишені, але раптом затріщала рація. Три коротких виклики.
— Три. Це сигнал.
— Сигнал чого?
Любкін квапливо кинувся до доків і кинув через плече:
— Три виклики по рації. Означає, що команда К9 когось знайшла.
Чоловік був не з Росії. Видно по одягу. Все — від дорогого костюма до шкіряного пальто — явно було куплено в Європі, а можливо, і в Америці. Одяг було добре підігнано, пошито з матеріалу найвищої якості.
Хоча вбрання незнайомця майже не постраждало, про тіло цього не можна було сказати. На босих ступнях і руках помітні були сліди обмороження.
Одна нога незграбно звисала, а на обличчі не лишилося живого місця від синців.
Пошукова команда принесла його на імпровізованих брезентових ношах з ущелини за три кліки на південь від бухти. Усі з’юрмилися навколо здобичі, притопуючи ногами від холоду, що пробрався аж до чобіт. Вассікіну довелося прокладати шлях ліктями. Він підійшов і опустився на коліна, щоб роздивитися уважніше.