Технічно «Софтноуз» працював так: на бластер чіпляли інгібітор, який дозволяв лазеру зменшувати швидкість, отже той пронизував ціль. Спочатку його виготовили для шахт, але жадібні виробники зброї дуже швидко зрозуміли, як іще ним можна скористатися.
«Софтноузи» дуже швидко заборонили, з тієї причини, що ця зброя вбивала, а не вводила в непритомний стан. Час від часу «Софтноузи» опинялися в руках якогось бандюка. Але цього разу все було не схоже на містечкову бучу. Схоже, хтось планував серйозну справу.
— Знаєте, що найгірше в цій ситуації?
— Ні, — удавано спокійно сказав Рут. — Розкажи нам, будь ласка, що ж тут найгірше?
Фоулі повернув гвинтівку.
— То, як «Софтноуз» пристосувався до людських батарейок. Дуже винахідливо. Гобліни до такого б ніколи не додумалися.
— Але навіщо переробляти «Софтноуз»? — спитав командир. — Чом би просто не взяти старі сонячні батареї?
— Такі батареї уже справжній раритет. За них можна просити стільки золота, скільки вони важать. Антиквари використовують їх для різноманітних старовинних гаджетів. І не можна побудувати фабрику з виготовлення сонячних батарей, щоб мої сенсори не зафіксували випромінювання.
Рут запалив свою улюблену грибкову сигару.
— Скажи, що це і все. Просто скажи, що більше нічого поганого немає.
Холлі помітила біля ангара якийсь спалах. Рут перехопив її погляд і покрокував до шахти. Командир заліз у транспортер.
— Що це в біса таке, Фоулі?
Кентавр провів рукою по обшивці транспортера.
— Дивовижно. Неймовірно. Вони зібрали його з брухту. Повірити не можу, що ця штука може відірватися від землі.
Командир закусив сигару.
— Коли перестанеш демонструвати захоплення гоблінами, Фоулі, поясниш, звідки Б’ва Келл дістали цю штуку. Мені здавалося, що всі транспортери, які Виходять з експлуатації, знищуються.
— І я так думав. Сам відправив деякі з них в останню подорож. Цей транспортер працював на Е1, доки капітан Шорт не підірвала його минулого року. Пам’ятаю, як сам виписував ордер на утилізацію.
Рут кинув на Холлі сердитий погляд.
— Отже, тепер на додачу до лазерів маємо частини транспортерів, що уникли утилізації. Дізнайся, як цей транспортер сюди потрапив. Розбери його на гвинтики. Хочу, щоб кожний кабель перевірили на відбитки і ДНК. Прогоніть через комп’ютер усі серійні номери. Пошукайте, чи немає в них чогось спільного.
Фоулі кивнув.
— Слушна думка. Подумаю, кому доручити.
— Ні, Фоулі. Займися сам. Це дуже важливо. Тож нехай твої теорії змови кілька днів відпочинуть. І знайди мені ельфа, хто все це продає.
— Але, Джуліусе, — обурився кентавр, — Це ж робота для дрібноти.
Рут зробив крок до Фоулі.
— По-перше, не називай мене Джуліусом, цивільний. По-друге, я 6 сказав, що це робота для віслюків.
Фоулі помітив, як на командировій скроні пульсує вена.
— Зрозуміло, — сказав він і витяг кишенькового комп’ютера. — Негайно беруся до справи.
— От і добре. А тепер, капітане Шорт, що там розказує наш полонений із Б’ва Келл?
Холлі знизала плечима.
— Нічого особливого. Іще непритомний. Іще місяць кашлятиме сажею, якщо оговтається. Та ви знаєте, як працює Б’ва Келл. Солдатам нічого не розказують. Цей хлопець — дрібнота. Шкода, що Книга забороняє застосовувати месмер до інших ельфів.
— Гм, — сказав Рут, і обличчя в нього стало червоним, як зад у бабуїна. — Іще більше шкода, що Атлантична Конвенція заборонила сироватку правди. А то б ми його накачали сироваткою, і він би заспівав, як п’яничка. — Командир кілька разів глибоко вдихнув, щоб заспокоїти серце, доки воно не вискочило. — Зараз ми маємо дізнатися, звідки ці батарейки, і чи потрапили якісь інші в руки ельфів.
Холлі набрала повні легені повітря:
— Маю теорію, сер.
— Не кажи, — гримнув Рут. — Артеміс Фаул, так?
— Хто ще? Я знала, що він повернеться. Знала.
— Ти знаєш правила, Холлі. Він переміг минулого року. Гру закінчено. Так написано в Книзі.
— Так, сер. Але зараз вже зовсім інша гра. Нова гра, нові правила. Якщо Фаул постачає зброю Б’ва Келл, ми можемо принаймні перевірити.
Рут замислився. Якщо за цим стоїть Фаул, то дуже скоро на них чекає халепа.
— Не хочеться мені допитувати Фаула на його території. Але й сюди привезти його не можна. Тут такий тиск, що його просто розчавить.
Холлі не погодилася.
— Триматимемо його в безпечному середовищі. Місто захищене спеціальним екраном. Транспортери також.
— Гаразд, — нарешті погодився капітан. — Привезіть його сюди, поговоримо трошки. І великого чоловіка також.