Выбрать главу

Було ще одне ускладнення — Артеміс міг чекати на неї, особливо коли в нього були якісь справи з Б’ва Келл. Потрапити до пастки Холлі аж ніяк не хотілося. Вона вже відсиділа своє у маєтку. І може

побитися об заклад, що там усе ще залишалось на своїх місцях.

Холлі активувала навігаційну систему і вивела ма­єток Фаулів на візор шолома. На тримірному плані будинку заблимав червоний вогник. За будинком стежила ЛЕП. Холлі мало не загарчала. Тепер вона отримає відеопопередження, немов серед Рекону ще лишилися офіцери, які нічого не чули про Артеміса Фаула.

На екрані з’явилося обличчя капрала Ділі Фронд. Звісно, вони вибрали Ділі. Лялечка ЛЕП. У Поліцей­ській Плазі процвітав сексізм. Ходили плітки, що Фронд отримала підвищення в ЛЕП лише тому, що серед її предків був ельфійський король.

— Ви обрали маєток Фаулів, — сказало зображен­ня Фронд, змахнувши віями. — Це будинок особ­ливої небезпеки. Неавторизований доступ суворо заборонено. Уникайте навіть польотів над ним. Ар­теміс Фаул уважається серйозною загрозою для На­роду.

Поруч із Фронд з’явився портрет Фаула. Обличчя в нього було дуже похмурим.

— До його спільника, відомого як Батлер, не мож­на наближатися ні в якому разі. Він завжди озброє­ний і завжди небезпечний.

З’явилася голова Батлера. Озброєний і небезпеч­ний — не дуже точний опис. Це єдина людина, що виступила проти троля і перемогла.

Холлі відправила координати до комп’ютера і до­вірилася крилам. Під нею пролітали поля. Здавало­ся, що після її останньої подорожі Народ Бруду за­хопив іще більше землі. Навряд чи лишився акр землі, на якому б не притулилося з десяток будиноч­ків, поряд із якими копирсалися їхні мешканці. Не було і милі ріки, де б заводи не зливали у воду отруту.

Нарешті сонце опустилося за горизонт, і Холлі підняла фільтри на візорі. Тепер час на її боці. Вона мала цілу ніч, щоб придумати план. Раптом Холлі зрозуміла, що їй не вистачає саркастичних заува­жень Фоулі в навушниках. Якими б набридливими не були слова кентавра, вони, як правило, виявляли­ся точними і не раз ставали в нагоді. Вона спробува­ла встановити зв’язок, але прийому не було. Самі статичні перешкоди.

Удалині з’явився маєток Фаулів. Він дуже виді­лявся на фоні пейзажу. Холлі просканувала будинок термальною рамкою і не побачила нічого, крім ко­мах і дрібних гризунів. Павуки та миші. Вдома ніко­го. Чудово. Вона приземлилася на голові найогиднішої ґаргульї та приготувалася чекати.

Маєток Фаулів, Дублін, Ірландія

Перший замок Фаулів побудував іще лорд Хью Фаул у п’ятнадцятому столітті. Будівля височіла на пагорбі — цей прийом позичили у норманів. Не можна дозволити ворогам підкрастися до тебе. За століття замок дуже змінився, врешті-решт він перетворився на маєток, але безпека лишилася на першому місці. Маєток оточувала стіна, метр завтовшки. Сам буди­нок пронизували такі системи безпеки, що їх можна було назвати справжніми шедеврами.

Батлер під’їхав до маєтку, з пульта відчинив воро­та. Оглянувся на замислене обличчя свого працедав­ця. Інколи йому здавалося, що, незважаючи на всіх знайомих, інформаторів і найманців, Артеміс Фаул — найсамотніший хлопець у світі.

— Можна захопити кілька ельфійських бластерів, — сказав він.

Минулого року Батлер позбавив зброї цілий загін ЛЕП.

Артеміс кивнув.

— Слушна думка, але зніми ядерні батареї та по­клади бластери в сумку зі старими іграми і книжка­ми. Якщо спитають, скажемо, що це іграшки.

— Так, сер. Саме так і зробимо.

Бентлі прошарудів гравієм, спалахнули ліхтарі, що активувалися датчиками руху. На території маєт­ку їх було декілька.

Батлер розстебнув ремінь безпеки і вийшов із ма­шини.

— Потрібне щось, Артемісе?

Артеміс кивнув.

— Захопи ікру з кухні. Не можеш уявити, якою гидотою нас годують у Бартлебі за десять тисяч за се­местр.

Батлер посміхнувся. Підліткові закортіло ікри. Він ніколи до цього не звикне.

Посмішка зникла, не встиг він і до дверей підійти. Щось у ньому здригнулося. Знайоме відчуття. Мама казала, що це хтось пройшовся по його могилі. Шос­те відчуття. Інтуїція. Десь причаїлося зло. Його не видно, але воно поруч.

Холлі помітила фари за милю. Розгледіти звідси було важко. Навіть коли вона побачила лобове скло автомобіля, розрізнити постаті за тонованим склом було неможливо. Холлі інстинктивно зіщулилася, хоча сховалася вона дуже добре. З тим охоронцем не можна бути впевненим на сто відсотків. Минулого року Артеміс розібрав ельфійський шолом і скон­струював щось на кшталт окулярів, які дозволили Батлерові помітити і знешкодити цілий загін коман­дос ЛЕП. Навряд чи ті окуляри зараз були на ньому, але Трабл Кельп і його хлопці були непоганим засте­реженням — не можна недооцінювати ані Артеміса, ані його слугу.