— Досі сердишся, капітане Шорт? Чи не почати нам із чистого аркуша?
На питання відповів красномовний погляд Холлі.
Артеміс зітхнув.
— Добре. Дозвольте мені вгадати. Люди ведуть торгівлю з ельфами. І вам потрібен Батлер, щоб вистежити торговця. Близько?
Ельфи помовчали. Те, що вони почули ці слова від Фаула, повернуло їх до реальності.
— Дуже близько, — зізнався Рут. — Гаразд, Фоулі, введи Хлопця Бруду в курс справи.
Консультант завантажив файл із центрального сервера ЛЕП. На плазмовому екрані засвітився випуск новин. У центрі стояв репортер, ельф середнього віку із чубом завбільшки з цунамі.
— Центр Небесного міста, — тараторив репортер, — ЛЕП захопила ще одну партію контрабанди. Лазерні диски з Голівуду вартістю двісті золотих грамів. Підозрюють тріаду Б’ва Келл.
— Іще гірше, — зітхнув Рут.
Артеміс посміхнувся.
— Буває гірше?
Знову з’явився репортер. Цього разу в нього за спиною палали склади. Чуб у нього трохи обгорів.
— Сьогодні Б’ва Келл висунули вимогу Східному Узбережжю, підпаливши склади лабораторії «Кобой». «Піксі, що перетворює все на золото» відмовилася заплатити тріаді за захист.
Пожежа змінилася на інший випуск новин, цього разу на екрані бушувала розлючена юрба.
— Сьогодні перед Поліцейською Плазою зібралися незадоволені неспроможністю ЛЕП вирішити проблему з гоблінами. Через рекет Б’ва Келл багато поважних родин утратили бізнес. Найбільше постраждали лабораторії «Кобой», де лише за останній місяць нарахували шість випадків саботажу.
Фоулі зупинив зображення. Обличчя ельфів були дуже незадоволені.
— Ти маєш зрозуміти, Фауле, що гобліни дуже дурні. І я не намагаюся їх образити. Це науково доведений факт. Мозок у них не більше, ніж у пацюка.
Артеміс кивнув.
— Тож хто їх організував?
Рут прикусив сигару.
— Ми не знаємо. Але справи стають геть поганими. Б’ва Келл перейшли від звичайних злочинів до справжньої війни з поліцією. Вчора ми перехопили партію батарейок із поверхні. їх використовують у лазерах «Софтноуз».
— І капітан Шорт вирішила, що це все — моїх рук справа.
— Ти мене звинувачуєш? — пробурмотіла Холлі.
Артеміс не звернув на її слова уваги.
— Чому ви такі впевнені, що гобліни просто не обкрадають оптовиків? Батарейки ж ніколи не охороняють.
Фоулі посміхнувся.
— Ні, здається, ти не зрозумів, які гобліни дурні. Дозволь навести приклад. Одного із генералів Б’ва Келл, а він у них найголовніший, спіймали, коли той намагався отримати готівку за підробленим чеком, підписаним власним ім’ям. Ні, хто б за цим не стояв, йому потрібен контакт із людиною, аби бути певним, що справа не провалиться.
— Отже, ви хочете, щоб я знайшов цю людину? — підбив підсумок Артеміс. — І з’ясував, що тій людині відомо?
Артеміс говорив, а сам гарячково думав. Можна обернути всю ситуацію собі на користь. Озброєні ельфійські сили — непоганий туз у рукаві на переговорах із бандитами. В мозку почало проростати насіння плану.
Рут неохоче кивнув.
— Так. Я не можу ризикувати і виводити своїх агентів на поверхню. Хто знає, які технології видали гобліни. Може, мої хлопці опиняться в пастці. А ви люди, тож будете зовсім непомітні.
— Це Батлер буде непомітним? — посміхнувся Артеміс. — Сумніваюся.
— Принаймні, у нього не чотири ноги і хвоста немає, — зауважив кентавр.
— Натяк зрозумілий. І немає сумнівів, що коли хтось і зможе вислідити вашого негідника, то це саме Батлер. Але...
«Ну от і приїхали», — подумала Холлі. Просто так Артеміс Фаул нічого не робитиме.
— Але? — поквапив його Рут.
— Але якщо вам потрібна моя допомога, я попрошу щось натомість.
— Що саме? — обережно спитав Рут.
— Мені потрібно дістатися в Росію, — відповів Артеміс. — За полярне коло, якщо точніше. І потрібна допомога в проведенні рятувальної операції.
Рут спохмурнів.
— Північна Росія — не найкраще місце для нас. Там наш захист не працює через радіацію.
— То вже мої проблеми, — сказав Артеміс. — Людина, яку я хочу врятувати, — мій батько. Із того, що мені відомо, вже може бути запізно. Тож у мене дійсно немає часу на переговори.
Схоже, Хлопець Бруду говорив серйозно. Навіть у Холлі серце на мить відтаяло. Але вони ж знають того Артеміса Фаула, і все це може бути частиною його плану. Рут прийняв рішення.
— Домовилися, — сказав він і простягнув руку.
Вони потисли один одному руку. Ельф і людина. Історичний момент.
— Добре, — продовжив Рут. — Фоулі, буди великого і перевір гоблінівський транспортер.