Выбрать главу

— Ну? — як завжди грубо запитав Каджон.

Кобой навіть не повернулася. Вона знала, що це Брайар. Лише в нього був чіп доступу до внутріш­нього святилища, імплантований у суглоб пальця.

— Ми втратили вантаж батарейок. Рутинна пере­вірка ЛЕП. Не пощастило.

— Дарвіт! — вилаявся Каджон. — І біс із ним. У нас є іще. А ЛЕП уважатиме, що то прості батарейки.

Опал зітхнула.

— Гобліни були озброєні...

— Не кажи мені.

— «Софтнозами».

Каджон гримнув кулаком по столу.

— От дурні! Я їх попереджав, щоб не користува­лися тією зброєю. Тепер Джуліус зрозуміє, що щось відбувається.

— Може і зрозуміє, — заспокоїла його Опал. — Та зупинити він нас не зможе. Коли вони второпають, що до чого, буде запізно.

Каджон не посміхнувся. Він уже рік не посміхав­ся. Навпаки, його погляд став іще похмурішим.

— Добре. Час на нашому боці... Може, ми просто виготовлятимемо батарейки власноруч, — пробур­мотів він.

— Ні. Лише на те, щоб збудувати завод, знадо­биться два роки. І ніяких гарантій, що Фоулі не пронюхає. Вибору у нас немає.

Кобой розвернулася до партнера.

— Жахливо виглядаєш. Спробував мазь, яку я тобі давала?

Каджон почухав голову. Вона була вкрита огид­ними ґулями.

— Не допомагає. Вона містить кортизон, а в мене на нього алергія.

Хвороба у Каджона була незвична, можна сказа­ти, унікальна. Минулого року під час блокади маєтку Фаулів командир Рут уколов йому транквілізатор. На жаль, транквілізатор не можна було вживати ра­зом із забороненими енергетиками, з якими експе­риментував колишній командир. Каджон лишився з чорним, як смола, лобом і набряклими очима. По­творний і понижений у посаді — не дуже вдала ком­бінація.

— Проколов би ти свої пухирі. Я навіть дивитися на тебе не можу.

Іноді Опал Кобой забувала, з ким розмовляє. Брайар не був одним із її лакеїв. Він просто дістав моди­фікований бластер «Редбой» і кілька разів вистрілив у ручку стільця. Стілець закрутився по розмальова­ному гумовому покриттю підлоги і зупинився, вики­нувши Опал на купу дисководів.

Опальний офіцер ЛЕП схопив Опал за гостре під­боріддя.

— Доведеться тобі звикнути дивитися на мене, дорогенька Опал. Тому що дуже скоро це обличчя з’явиться на кожному екрані планети, і над екраном також.

Мініатюрна піксі стиснула пальці в кулаки. Вона не звикла до порушення субординації, тим більше до такої жорстокості. Але в такі моменти вона бачила, як у Каджонових очах спалахує божевілля. За нарко­тики він розплатився не лише магією і зовнішністю. Вони коштували йому розуму.

Раптом він знову став самим собою, елегантно до­поміг їй піднятися, немов нічого не сталося.

— Ну, дорогенька, продовжуй розповідати. Б’ва Келл жадають крові.

Опал розправила костюм.

— Капітан Шорт супроводжує людину, Артеміса Фаула, до Е37.

— Фаул тут? — здивувався Каджон. — Звісно! Я мав би здогадатися, що підозра впаде на нього. Іде­ально! Чудова справа для нашого раба-людини — Каррере я замесмеризував. Ця сила в мене лишилася.

Кобой підмалювала губи криваво-червоною по­мадою.

— Матимемо неприємності, коли Каррере спій­мають.

— Не хвилюйся, — заспокоїв її Каджон. — Мон­сеньйора Каррере уже стільки разів месмеризували, що розум у нього чистіший за відформатований диск. Нічого він не розкаже, якби і захотів. А коли він зробить свою справу, французька поліція посе­лить його до прекрасної камери.

Опал хихикнула. Як на ельфа, що ніколи не посмі­хаються, Каджон мав виняткове почуття гумору.

ГЛАВА 6: МОЖЛИВІСТЬ ЗРОБИТИ ФОТО

Підйомник Е37, Небесне місто, ельфи

ЗМУШЕНІ спільники скористалися гоблінський транспортером. Холлі була дуже незадоволена. По-перше, їй нака­зали працювати з ворогом номер один,

Артемісом Фаулом. А по-друге, частини гоблінського транспортера трималися на доброму слові.

Холлі почепила на загострене вушко навушник із мікрофоном.

— Гей, Фоулі? Ти тут?

— Тут, капітане.

— Нагадай мені, чому я лечу в цьому старому брязкальці?

Пілоти ЛЕПРекону часто називали такі підозрілі транспортери брязкальцями, бо ті мали тенденцію битися об стіни тунелю і голосно при цьому брязкати.

— Ти, капітане, летиш у цьому старому брязкаль­ці тому, що гобліни побудували цей транспортер саме для нашого порту. Оригінальні пандуси, що підходили для наших транспортерів, демонтували багато років тому. А щоб збудувати нові, знадобить­ся чимало часу. Тож, маємо лише один варіант.