що потрапляла йому до рук. Робота була — не бий лежачого. Люк складав батарейки в квартирі, а вранці їх уже не було. Замість них лежала свіжа купка банкнот. Звісно, євро були фальшиві, надруковані на старому принтері в «Кобой», але Люк про це навіть не здогадувався. І ніхто б не здогадався, хіба що в державній скарбниці.
Інколи голос з екрана просив про особливу послугу. Наприклад кілька костюмів для пожежників. Та Люк уже включився у гру. Один телефонний дзвінок — і він міг дістати що завгодно. Через шість місяців Люк Каррере переїхав із маленької однокімнатної квартири в чималий лофт у Сен-Жермен. Звісно, Сюрте та Інтерпол уже завели на нього по справі. Але Люк цього не знав. Усе, що він знав, — йому дісталася жирненька рибка.
Одного ранку на новому столі з мармуровою стільницею опинився новий пакунок. Цього разу більший. Об’ємніший. Люка це не стурбувало. Може, то були гроші.
Люк зняв обгортку і побачив алюмінієвий кейс і другий комунікатор. Очі вже на нього чекали.
— Бонжур, Люк. Са ва?
— Бьєн, — відповів Люк, замесмеризований після першого ж складу.
— Сьогодні в мене для тебе особливе завдання. Виконаєш правильно і більше ніколи не хвилюватимешся про гроші. Все, що тобі потрібно, — в кейсі.
— Що це? — занервував детектив. «Усе» нагадувало зброю, і яким би замесмеризованим не був Люк, Каджонові не вистачило б магії, щоб змусити француза піти проти своєї паризької натури. Може, Люк і став на хибний шлях, проте вбивцею він не був.
— Спеціальна камера, Люку, от і все. Якщо натиснеш на штуку, схожу на курок, сфотографуєш, — пояснив Каджон.
— А-а... — невпевнено кивнув Люк Каррере.
— До тебе завітають мої друзі. І мені б хотілося мати їхнє фото. У нас така гра.
— А як я впізнаю ваших друзів? — запитав Люк. — До мене приходить багато людей.
— Вони спитають про батарейки. І якщо вони спитають про батарейки, ти їх сфотографуєш.
— Добре. Гаразд.
І саме так воно і було, тому що голос ще ніколи не просив детектива зробити щось погане. Голос належав другові.
Порт Е37
Холлі провела брязкальце крізь останню секцію підйомника. Сенсор наближення скерував транспортер на вогні платформи.
— Гм, — пробурмотіла Холлі.
Артеміс намагався щось роздивитись через кварцове скло.
— Проблема?
— Ні. Просто вогні не мають працювати. Джерело живлення в цьому терміналі демонтували ще в минулому столітті.
— Мабуть, попрацювали наші друзі-гобліни.
Холлі спохмурніла.
— Сумніваюся. Щоб укрутити звичайнісіньку лампочку, і то знадобиться півдесятка гоблінів. А щоб освітити термінал, потрібен хист. Ельфійський хист.
— Інтрига стає цікавішою, — кивнув Артеміс. Якби в нього була борода, він би її погладив. — Здається, маємо зрадника. Хто має доступ до всіх цих технологій і мотив, щоб їх продати?
Холлі повела транспортер до вогників.
— Дуже скоро дізнаємося. Дайте мені живого зрадника, і мій месмер змусить його виплюнути всі кишки.
Із пневматичним шипінням транспортер припаркувався до резинового краю платформи.
Батлер підвівся, не встиг вимкнутися детектор руху, і приготувався до дій.
— Не повбивай усіх, — застерегла його Холлі. — ЛЕП таке не подобається. До того ж, мертва Людина Бруду нічого не зможе розказати про своїх спільників.
Вона вивела на настінний екран схему. Старий центр Парижа.
— Так, — показала Холлі на міст через Сену. — Ми тут. Під мостом. За шістдесят метрів від Нотр-Дама. Собору, а не футбольної команди. Термінал замасковано під опору мосту. Стійте біля порогу, аж поки я не дам вам зелене світло. Маємо бути обережними. Ще не вистачало, щоб парижани побачили, як ви виходите із цегляної стіни.
— Ти не підеш із нами? — спитав Артеміс.
— Накази, — суворо відрізала Холлі. — Можемо потрапити в пастку. Хто знає, що націлено на двері термінала? Вас іще можна якось пояснити. Ірландські туристи у відпустці. Ніхто не здивується.
— Пощастило. Які в нас зачіпки?
Холлі вставила диск у консоль.
— Фоулі перевіряв полоненого гобліна на ретаймері. Той бачив цю людину.
На екрані з’явилося зображення.
— Фоулі перевірив базу Інтерпола — це Люк Каррере. Дискваліфікований адвокат, зараз працює приватним детективом.
Вона роздрукувала картку.
— Ось його адреса. Щойно переїхав до новенької квартири. Може, це нічого не означає, але принаймні хоч за щось зачепимося. Потрібно, щоб ви його іммобілізували і показали йому це. — Холлі передала охоронцеві щось схоже на годинник для дайвінгу.