Выбрать главу

— Припиніть, Вербіле. Думайте про роботу. Хіба вам не вистачає того, що у вас найнижче звання?

— Так, Холлі. Вибачте, хотів сказати: «Так, сер».

Ельфи. Усі вони однакові. Дайте їм пару крил, і кожен буде вважати себе надзвичайним.

Холлі закусила губу. На цей пост витрачається чи­мала купа золота платників податків. Може, началь­ство колись сюди і зазирне, та навряд чи. Ідеальне місто для того, щоб тримати незручних офіцерів по­далі.

Незважаючи на все це, Холлі була рішуче настро­єна виконувати свої обов’язки якнайкраще. Більше трибунал на неї нічого не зможе навішати, вона про це подбає.

Холлі вивела на екран щоденний контрольний список. Датчики для пневматичних затискачів виді­лено зеленим. Газу більше ніж достатньо, щоб про­триматися чотири довгих нудних тижні.

Наступним у списку — термальне сканування.

— Чіксе, політай. Перевіримо, як працює термал.

Вербіл посміхнувся. Ельфи обожнюють літати.

— Роджер, капітане, — сказав він і причепив до грудей пластинку термоскана.

Холлі відкрила спуск у шахту, і Вербіл дуже швид­ко зник у тіні. Пластинка на грудях пронизувала простір унизу чутливими до тепла променями. Хол­лі увімкнула на комп’ютері програму термоскана. Екран сповнився неясними зображеннями різних відтінків сірого. Можна було помітити будь-яку живу істоту, хоча б вона і сховалася за товстим ша­ром скелястої породи. Але нічого не було видно, крім кількох зачарованих жаб і тролячого заду, що потрохи відповзав геть з екрана.

Із колонок пролунав голос Вербіла.

— Гей, капітане! Може, мені трохи нижче спусти­тися?

Портативні сканери мали один недолік. Чим біль­ше ти віддалявся, тим слабкішими ставали промені.

— Добре, Чіксе. Іще трохи. Обережно.

— Не хвилюйтеся, Холлі. Заради вас Чікс лишить­ся цілим.

Холлі набрала повітря, щоб суворо відповісти, але слова так і не злетіли з язика. Екран. Там щось руха­лося.

— Чіксе, бачиш?

— Так, капітане. Бачу, але не знаю, що я бачу.

Холлі збільшила секцію монітора. На другому рів­ні рухалися дві істоти. І були ці істоти сірими.

— Чіксе, утримуй позицію. Продовжую сканувати.

Сірі? Як може сіре рухатися? Сіре — мертве. Не має тепла. Холодне як крига. Проте...

Холлі включила зв’язок із Поліцейською Плазою. Фоулі, ЛЕПівський технік-чарівник, уже побачив відеозображення на своїх моніторах.

— Фоулі, бачиш?

— Так, Холлі, — відповів кентавр. — Зараз лише виведу на головний екран.

— Що скажеш про ці тіні? Сіре, що рухається? Ні­коли такого не бачила.

— Я теж. — Він помовчав, чути було лише клацан­ня клавіатури. — Можу запропонувати два пояснен­ня. Перше — збої в роботі обладнання. Фантомні зображення з іншої системи. Як перешкоди по радіо.

— А друге?

— Таке дурне, що навіть і казати не хочеться.

— Зроби мені ласку, Фоулі, скажи.

— Ну, як би дивно це не звучало, хтось знайшов спосіб подолати мою систему.

Холлі зблідла. Якщо Фоулі визнає таку можли­вість, то це правда. Вона відключилась, повернулася до рядового Вербіла.

— Чіксе! Вибирайся звідти. Піднімайся! Піднімайся!

Та ельф думав лише про те, щоб справити вра­ження на симпатичного капітана, і не розумів сер­йозності ситуації.

— Розслабся, Холлі. Я ельф. Ніхто не може скрив­дити ельфа.

Саме цієї миті із шахти вилетів реактивний сна­ряд і залишив чималу дірку у Вербіловому крилі.

Холлі сунула «Нейтрино-2000» в кобуру, прокри­чала в мікрофон шолома наказ:

— Код чотирнадцять. Повторюю, код чотирна­дцять. Ельф унизу. Ельф унизу. Нас обстрілюють. Е37. Пришліть медиків і групу підтримки.

Холлі вистрибнула через люк, спустилася на під­логу тунелю. Пірнула за статую Фронда, першого

ельфійського короля. Чікс лежав на купі каміння. Справи в нього були кепські. Збоку шолом було по­шкоджено гострим уламком стіни, тож жоден канал комунікації не працював.

Швидко на допомогу, або він не жилець на цьому світі. У виду ельфів, до якого належав Чікс, обмежені цілющі здібності. Вони можуть вивести бородавку, але зцілити рани вже не в змозі.

— З’єдную тебе з командиром, — сказав у вухо го­лос Фоулі. — Лишайся на зв’язку.

— Капітане Шорт, залишайся на місці, доки не прибуде група підтримки.

— Не можу, командире. Чікса поранено. Маю ле­тіти до нього.

— Холлі, капітан Кельп підніметься з хвилини на хвилину. Лишайся на місці. Повторюю. Лишайся на місці.

За візором шолома Холлі аж зуби стиснула від розпачу. Вона і так за крок від того, щоб її викинули з лав ЛЕП, а тепер іще і це. Щоб урятувати Чікса, до­ведеться порушити наказ.