Выбрать главу

Гоблін стояв біля самого тунелю і, схоже, не підо­зрював про виверження. 1 Холлі зрозуміла, що то не божевілля штовхає його в шахту. Він просто дурний.

Помахавши їй ручкою, гоблін стрибнув у шахту і зник із виду. Не дуже надовго. Семиметровий стовп вируючої лави підхопив його, немов змія, що довго чекала на жертву, і поглинув.

Холлі не стала гаяти часу на скорботу. їй і своїх проблем вистачало. Комбінезони ЛЕП мали спеці­альні термальні спіралі, що відводили надмірне теп­ло, але їх не вистачить. Через кілька секунд сюди накотить хвиля сухого розжареного повітря, і тем­пература підскочить так, що стіни потріскаються.

Холлі глянула вгору. На стелі досі висіли давні баки охолодження. Вона виставила свій бластер на максимальну потужність і вистрілила по баках. Часу на ніжності не було.

Баки хрумкнули і полопалися, відригнули кислот­ним повітрям і слабенькими цівочками охолоджую­чої рідини. Дарма. За кілька століть звідти, мабуть, все повитікало, а гобліни навіть не додумалися їх за­мінити. Один бак лишився цілим. Чорний довгастий контейнер виділявся серед звичних зелених моделей ЛЕП. Холлі стала прямо під ним і вистрілила.

На її голову вилилося три тисячі галонів охоло­джувача. Саме тієї миті, коли хвиля розпеченого по­вітря вирвалася із шахти. Дивне відчуття, коли тебе заморожують і піджарюють одночасно. Холлі відчу­ла, як на плечах надулися пузирі й одразу ж полопа­лися під тиском води. Капітан Шорт впала на коліна, у легенях забракло повітря. Але вдихнути вона не

могла. Не зараз. Вона навіть руки не могла підняти, щоб увімкнути подачу кисню через шолом.

Минула ціла вічність, поки не затих гуркіт. Холлі розплющила очі й побачила, що тунель заповнила пара. Вона активувала протитуманні ліхтарі на шо­ломі та підвелася з колін. Вода просто скотилася зі спеціального покриття комбінезона. Холлі підняла візор шолома і глибоко вдихнула. Повітря іще теп­леньке, але дихати можна.

За спиною відчинилися двері, і на порозі з’явився капітан Трабл Кельп. За ним маячила команда швид­кого реагування ЛЕП.

— Чудовий маневр, капітане.

Холлі не відповіла — роздивлялася зброю, що ли­шилася від спаленого гобліна. Та ще гвинтівочка. Майже метр завдовжки, з оптичною системою наве­дення, закріпленою на барелі.

Першою думкою Холлі було те, що Б’ва Келл по­чав виробляти власну зброю. Та вона зрозуміла, що правда була іще небезпечнішою. Капітан Шорт із ці­кавістю дивилася на гвинтівку в наполовину розтоп­леному уламку скелі. Вона впізнала. Це проходили на історії правоохоронних органів. Старий лазер «Софтноуз». Такі «Софтноузи» заборонили вже дав­но. Але це не найгірше. Замість батереї, виготовленої ельфами, вона побачила людські лужні батарейки ААА.

— Трабле, — гукнула вона. — Поглянь!

— Дарвіт! — не втримався Кельп і потягнувся до кнопки зв’язку на шоломі. — Зв’яжіть мене з коман­диром Рутом. Негайно. Маємо контрабанду класу А. Так, класу А. Потрібна повна команда техніків. Не­хай і Фоулі там буде. Вимагаю, щоб увесь цей ква­дрант закрили...

Трабл продовжував викрикувати накази, але в Холліних вухах вони перетворилися на неясне гу­діння. Б’ва Келл веде торгівлю з Народом Бруду. Люди і гобліни працюють разом над відновленням незаконної зброї. А якщо тут з’явиться зброя, то не­забаром завітають і люди.

Допомога прибула швидко. Через тридцять хви­лин усе навкруги засліпили галогенові прожектори, немов в Е37 відбувалася прем’єра фільму «Світ Голему».

Фоулі стояв навколішках і оглядав непритомного гобліна біля ескалатора. Саме через кентавра люди ще не дізналися про підземне існування Народу. Технічний геній, він був першим, хто відкрив мож­ливість подорожування з лавою і придумав, як стер­ти пам’ять. Із кожним відкриттям його дедалі більше поважали, а він ставав дедалі більше уїдливим. Проте ходили плітки, що і в нього є слабке місце, — жінка- офіцер Рекону. Власне, єдина жінка-офіцер.

— Добре впоралася, Холлі, — сказав він і потер костюм гобліна. — Ти підстрелила котлетку.

— Ти так кажеш, щоб відвернути увагу від факту, що Б’ва Келл обдурили твої сенсори.

Фоулі помацав сенсора на своєму шоломі.

— Тільки не Б’ва Келл. Такого не може бути. За­надто дурні. Гобліни просто не здатні на кримінал. Тут відчувається рука людини.

— Звідки знаєш? — хмикнула Холлі, — Пізнаєш стібки?

— Ні, — відповів кентавр і перекинув Холлі шо­лом.

Холлі прочитала ярличок.

— Зроблено в Німеччині.

— Схоже на костюм пожежника. Матеріал не пропускає тепло ані ззовні, ані зсередини. Це сер­йозно, Холлі. У нас тут не пара дизайнерських соро­чок і валіза шоколадок. Якась людина організувала непоганий контрабандний бізнес із Б’ва Келл.