Фоулі відійшов убік, щоб до полоненого могла підійти команда техніків. Вони прилаштують до нього підшкірний засинач. Засинач складається з мікрокапсул із заспокійливим препаратом і крихітного детонатора. Якщо злочинець має таку штучку, його можна легко відправити в нокаут за допомогою комп’ютера, коли ЛЕП зрозуміє, що він займається кримінальними справами.
— Ти здогадуєшся, хто може за всім цим стояти, еге ж? — запитала Холлі.
Кентавр підвів очі до неба.
— Так, не кажи. Найголовніший ворог капітана Шорт, пан Артеміс Фаул.
— Хто ж іще?
— Подумай про інших. Ельфи вступали в контакт із тисячами Людей Бруду.
— Хіба? — пирхнула Холлі. — А скільком із них стерли пам’ять?
Фоулі удав, що замислився, поправив шапочку з фольги на голові, яка, на його думку, відбивала всі сигнали, що могли вплинути на мозок.
— Троє, — нарешті пробурмотів він.
— Прошу?
— Тоді лишається троє.
— Саме так. Фаул і його домашні горили. За всім цим стоїть Артеміс. Ти ще згадаєш мої слова.
— Тобі б хотілося, щоб так воно і було, чи не так? Нарешті отримала би можливість помститися. Ти ж не забула, що сталося, коли ЛЕП виступили проти Артеміса Фаула?
— Пам’ятаю. Більше такого не буде.
Фоулі хмикнув.
— Нагадаю: йому вже тринадцять.
Рука Холлі потяглася до електричного кийка.
— Мені байдуже, скільки йому років. Один удар оцим, і він спатиме, як немовлятко.
Фоулі кивнув у бік входу.
— На твоєму б місці я би економив батарейки. Вони іще знадобляться.
Холлі простежила за його поглядом. Через оточену зону прямував командир Джуліус Рут. Чим більше він бачив, тим червонішим ставало його обличчя. Саме через це його і прозвали Буряком.
— Командире, — почала Холлі, — ви маєте це побачити.
Та Рут на неї так глянув, що вона прикусила язика.
— Про що ти собі думала?
— Прошу, сер?
— Не розказуй байок. Я все бачив. Дивився відео, отримане з твого шолома.
— О...
— О нічого не виражає, капітане! — сивий йоржик Рута аж тремтів від емоцій. — Вашим завданням було спостерігати. Кілька загонів спеціально навчених солдатів були готові летіти до тебе за першим покликом. Та ні, капітан Шорт вирішила боротися з Б’ва Келл сама.
— Моя людина була внизу, сер. Я не мала вибору.
— А що той Вербіл там робив, до речі?
Холлі вперше опустила очі.
— Я послала його перевірити термал, сер. Як вимагають правила.
Рут кивнув.
— Я вже поговорив із медиками. З Вербілом усе буде гаразд, та літати він більше не буде. Звісно, на тебе чекає трибунал.
— Так, сер. Зрозуміло.
— Переконаний, що це лише формальність. Але ж ти знаєш Раду.
Холлі дуже добре знала Раду. Вона стане першим офіцером ЛЕП в історії, стосовно якого водночас проводитимуться два розслідування.
— Отже, що я тут почув про Клас А?
Уся контрабанда підлягала класифікації. Клас А означав небезпечні людські технології. Джерела живлення, наприклад.
— Сюди, сер.
Холлі провела його далі, до самого підйомника. Тут уже звели намет. Вона відкинула запону.
— Самі бачите. Це серйозно.
Рут оглянув докази. Вантажний відсік транспортера був забитий батарейками ААА. Холлі взяла одну пачку.
— Мікропальчикові батарейки, — сказала вона. - Дуже поширене джерело живлення у людей. Кустарні, неефективні, ведуть до екологічної катастрофи. Перед нами дванадцять ящиків. Хто знає, скільки їх уже в тунелі.
Рута це не вразило.
— Вибач, що не плачу від страху. Отже, кілька гоблінів вирішили погратися в людські відеоігри. То й що?
Фоулі помітив гоблінський «Софтноуз».
— О, ні! — сказав він, перевіряючи зброю.
— Саме так, — погодилася Холлі.
Командирові не сподобалося, що його вилучили з розмови.
— О, ні? Сподіваюся, ви просто занадто мелодраматичні.
— Ні, шефе, — незвично похмуро відповів кентавр. — Це дуже серйозно. Б’ва Келл використовують людські батарейки для живлення старих лазерів «Софтноузів». Батареї і на шість пострілів не вистачить. Та дайте кожному гобліну пакунок батарейок, і пострілів буде багато.
— Лазери «Софтноузи»? їх заборонили ще кілька десятиліть тому. Хіба їх не переробили?
Фоулі кивнув.
— Мали. Мій підрозділ спостерігав за тим, як їх розтоплювали. Та стежили ми за ними не дуже уважно. Вони ж працювали від сонячного акумулятора, який і десяти років не протримався б. Мабуть, хтось поцупив кілька.
— Трохи! Глянь лише, скільки тут батарейок. Нам іще гоблінів із «Софтноузами» не вистачало.