— Дарвіт! Саме про це ми і маємо думати замість того, щоб стояти тут і грати в підгляди.
— Ми не маємо часу на твої саркастичні зауваження, Фоулі,— відрізав Рут, і щоки у нього стали буряковими.— Це просто катастрофа. Скален — ворог номер два, після самої Опал Кобой. Якщо журналюги про це пронюхають, над нами реготатиме все місто. Не кажучи вже про те, що Скален може зібрати кількох своїх гоблінів-приятелів і повернути до життя тріаду.
Холлі підійшла до екрана, відсунувши з дороги філейну частину Фоулі. Її розмова з командиром Рутом може почекати. Зараз на неї чекають поліцейські справи.
— Що ми дивимося?
Фоулі посвітив на екран лазерною указкою.
— «Хоулерс Пік» — виправний заклад для гоблінів. Камера вісімдесят шість.
— І що це таке?
— Кімната для відвідувачів. Скален увійшов, але так і не вийшов.
Холлі переглянула перелік місць розташування камер.
— У самій кімнаті камер немає?
Рут закашлявся, а може, так загарчав.
— Ні. Згідно з третьою Атлантичною Конвенцією з прав ельфів, ув’язнені мають право на особистий час у кімнаті для відвідувачів.
— Тож ми не знаємо, що там відбувалося?
— Ні.
— І який геній вигадав цю систему?
Попри всю серйозність ситуації Рут захихотів. Він ніколи не упускав можливості покепкувати з пихатого кентавра.
— Систему охорони «Хоулерс Пік» спроектував наш кінський друг власноруч.
Фоулі образився, а коли кентаври дуються, верхня губа у них звисає аж до підборіддя.
— Справа не в системі. Вона надійна. Кожен в’язень має стандартний чіп у голові. Навіть якщо гоблін зможе втекти, ми можемо відправити його в міцний сон і повернути.
Холлі підняла долоні.
— Тож у чому проблема?
— Проблема в тому, що чіп не посилає сигнал. А якщо і посилає, то ми його не можемо зловити.
— Це серйозно.
Рут запалив свою славетну сигару. Кондиціонер над його столом одразу ж усмоктав дим.
— Майор Кельп вирушив на пошуки із групою захвату. Вони намагаються впіймати сигнал.
Трабла Кельпа нещодавно підвищили до другого командира, помічника Рута. Він був не тим офіцером, що полюбляв сидіти за столом, на відміну від свого молодшого брата, капрала Граба Кельпа, який мріяв лише про те, якби зайняти зручне місце десь у безпечному кабінеті та протриматися на ньому до кінця кар’єри. Якщо Холлі й погодиться на підвищення, хотілося б хоч наполовину бути такою самою вправною, як майор Кельп.
Холлі повернулася до плазмового екрана.
— І хто приходив до генерала Скалена?
— Один із тисячі його племінників. Гоблін на ім’я Бун. З гоблінської це перекладається «шляхетнобровий».
— Пам’ятаю його,— сказала Холлі.— Бун. Митно- акцизне відділення вважає, що саме він керував контрабандними операціями Б’ва Келл. Нічого шляхетного в ньому немає.
Фоулі лазерною указкою відкрив файл на плазмовому моніторі.
— Ось список відвідувачів. Буна зареєстровано о сьомій п’ятнадцять за ельфійським серединним часом. Принаймні, можу показати це тобі на відео.
На зернистому екрані з’явився кремезний гоблін, що йшов коридором в’язниці і нервово облизував зіниці, поки його сканував лазер охорони. Коли прилад підтвердив, що Бун не намагається пронести нічого забороненого, двері для відвідувачів відчинилися.
Фоулі прокрутив список.
— Поглянь сюди. Він вийшов о восьмій п’ятнадцять.
Виходив Бун квапливо, йому явно було ніяково в цьому закладі. Камера на парковці зареєструвала, як він опустився на всі чотири кінцівки і рвонув до своєї машини.
Холлі уважно переглянула список.
— Кажеш, Бун вийшов о восьмій п’ятнадцять?
— Саме так я і сказав, Холлі,— роздратовано відповів кентавр.— Повторю повільніше. О восьмій п'ятнадцять.
Холлі схопила лазерну указку.
— Якщо це правда, то як він знову вийшов о восьмій двадцять?
І то була правда. На вісім рядків нижче знову вискочило ім’я Буна.
— Я уже бачив. Глюк,— пробурмотів Фоулі,— оце й усе. Двічі вийти він не міг. Це неможливо. Таке іноді трапляється. Неполадки, більш нічого.
— Хіба що вдруге був не він.
Кентавр схрестив руки, немов захищався.
— Тобі не здається, що я про це думав? Кожного, хто входить чи виходить із «Хоулерс Пік», сканують з десяток разів. Кожен сканер перевіряє обличчя принаймні за вісімдесятьма контрольними точками. Якщо комп’ютер каже, що то Бум, то це він і є. Гоблінові мою систему ніяк не надурити. У них ледь мозку вистачає, щоб ходити і говорити водночас.
Холлі за допомогою лазерної указки відкрила відеозапис Буна. Вона збільшила його голову, скориставшись фотоманіпуляційною програмою, щоб зробити зображення чіткішим.